Зима для озимих зернових культур видалася доволі сприятливою

Про це свідчать результати останнього визначення життєздатності рослин, яке проводилося в більшості зерносіючих регіонів країни на початку третьої декади лютого, а також візуальний огляд посівів в кінці другої декади березня, повідомив в коментарі для Аgravery.com Микола Солодушко, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідуючий лабораторії агробіологічних ресурсів озимих зернових культур Інституту зернових культур НААНУ.

За його словами, як правило, кількість втрачених рослин не перевищує 2−5%, що відповідає, як відомо, природній зрідженості озимини після зимівлі за нормальних погодних умов.

«Разом з тим, зерновиробники стали свідками принаймні 3 хвиль похолодань різної інтенсивності, які відмічалися в кінці грудня та в другій і третій декадах січня. Доволі холодною була також погода в кінці першої та впродовж більшої частини другої декади березня. Суттєвої шкоди морози не принесли, оскільки температурні показники в більшості випадків були значно вищими за критичну температуру вимерзання пшениці і, навіть, ячменю озимих, але рослини після останнього зниження температури повітря втратили значну частину вегетативної маси», — розповів він.

Впродовж зимівлі небезпечних метеорологічних явищ, які б призвели до значного ушкодження та загибелі посівів, не спостерігалося. Про це свідчить, наприклад, температура грунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої, яка на протязі трьох місяців зими не була нижчою за -5,7 °С, що не становило суттєвої загрози для озимини, оскільки навіть для слабкорозвинених рослин критична температура вимерзання становила -12,7 — -13,5 °С.

Підвищений температурний режим, відсутність довготривалих низьких температур, помірна вологозабезпеченість грунту дозволили рослинам не тільки успішно перезимувати, але й при невисоких позитивних температурах повітря, які періодично утримувалися впродовж зимівлі, пройти певний шлях у своєму розвитку. Особливо це помітно на посівах озимини після соняшнику: рослини, які перед початком зимового періоду утворили 2−3 листки, по його завершенні налічували 3−4 листки, або ж знаходилися на початку фази кущіння.

Середня температура повітря впродовж календарної зими склала -0,5 °С, що було на 2,3 вище середньої багаторічної норми. Такий підвищений температурний режим відмічався вдруге за останні п’ять років і сприяв успішній перезимівлі рослин.

«Таким чином, стан більшості посівів озимих зернових колосових культур є порівняно добрим та задовільним, а тому, якщо подальший гідротермічний режим буде сприятливим, є вагомі підстави зробити попередні прогнози щодо формування врожайності, яка буде наближатися до середніх багаторічних показників», — резюмував експерт.