Зернова інтрига: чи втримається Україна в трійці найбільших у світі експортерів ячменю
Що змушує аграріїв скорочувати площі під ячменем і як це позначається на експортному потенціалі України, розповідає аналітик трейдингової компанії «Фенікс Агро» Валерія Пекін.
В Україні шостий рік поспіль зменшуються посіви ячменю. Якщо в 2009 році культура займала більше 5 млн га, то під урожай-2015 нею засіяли всього 2,8 млн га.
Програти кукурудзі
З 2008 року виробництво ячменю в Україні скоротилося на 4,1 млн тонн — з 12,6 до 8,5 млн. Основною причиною стало падіння внутрішнього попиту та переорієнтація аграріїв на більш прибуткову кукурудзу. Минулого сезону рентабельність виробництва кукурудзи становила 26%, а ячменю — 18,3%. Цього ж, 2015/16, за попередніми оцінками, рентабельність кукурудзи впала до 18%, а ячменю, за прогнозами, зросте до 22%.
При скороченні посівних площ у сезоні 2015/16 на 8,3% валовий збір ячменю скоротився на 5,5%. Втримати позиції допомогла сприятлива погода. Урожайність культури в поточному сезоні склала 28,3 ц/га, що вище середнього значення за останні десять років.
Традиційно більшу частину врожаю формують посіви ярого ячменю. В цьому сезоні співвідношення ярого і озимого склало 60,8% і 39,2% відповідно.
Структура виробництва ячменю
На експорт
При поступовому скороченні внутрішнього споживання ячменю, інтерес до культури в аграріїв підтримує експорт. Якщо в сезоні-2011/12 Україна поставила за кордон 2,4 млн т ячменю, то в 2014/15 — 4,4 млн т.
У поточному сезоні, згідно із даними USDA, Україна разом з Росією ділить третю сходинку, хоч ще рік тому була четвертою. Піднятись на одну сходинку нам допомогла Росія, яка в цьому сезоні скоротила експорт на 836 тис. т. На першому місці — ЄС, на другому — Австралія.
В основному в Україні ячмінь експортують на початку маркетингового року — липень-вересень, після чого трейдери переорієнтовуються на кукурудзу. 2015/16 МР не став винятком: протягом липня-жовтня з України вивезено 70% експортного потенціалу.
Основним імпортером ячменю в світі, Україна — не виняток, традиційно залишається Саудівська Аравія, яка контролює 66,5% глобального ринку культури. В країні дуже розвинене тваринництво, проте свого ячменю там майже не виробляють — лише 20 тис. тонн при потребі в 8,5 млн тонн.
Також серед постійних покупців — Лівія, Ізраїль і Йорданія. В сезоні-2015/16 наростив присутність у сегменті Китай.
Цінове сьогодення
На сьогодні активність на світовому ринку дуже низька — контракти майже не укладаються. Експортні ціни є декларативними (ті, за якими закупівельна діяльність не проводиться — ред.) і знаходяться в межах 180—185 дол./т, FOB з постачанням в січні.
На базисі СРТ-порт активність також низька, експортно-орієнтовані компанії, за великим рахунком, виходять з сегмента, що обумовлено відсутністю попиту на ячмінь з боку імпортерів і низьким рівнем пропозицій. Закупівельні ціни на фуражний ячмінь на початок грудня варіювалися в межах 3600—3850 грн/т СРТ-порт. Такий високий рівень закупівельних цін пов’язаний зі знеціненням національної валюти та низьким рівнем пропозиції культури на ринку, адже фермери утримуються від продажів, очікуючи стабілізації ринку.
Сектор переробки в умовах низького рівня пропозиції на ринку змушений тримати ціни на високому рівні. Так, за підсумками листопада діапазон закупівельних цін склав 3400—4000 грн/т, на умовах поставки СРТ-підприємство залежно від регіону та обсягів партії.
Прогнози невтішні
Виробництво ячменю наступного року може бути ще гіршим, оскільки цього року під озимий ячмінь відвели всього 880 тис. тонн. Крім того, сівба відбувалась в суху землю і після посіву дощів майже не було. Тому варто очікувати повторення ситуації 2012/13 маркетингового року, коли теж була засуха, і урожайність культури впала до 23,5 ц/га. Поки що експерти прогнозують урожайність на рівні 27 ц/га. Проте ще невідомо як сходи перезимують.
Валерія Пекін
аналітик трейдингової компанії «Фенікс Агро»
фото: pixabay.com
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)