Запропонована модель детінізації агробізнесу призведе до занепаду дрібних фермерів — експерт

Таку думку висловив Леонід Тулуш, кандидат економічних наук, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Даною законодавчою ініціативою пропонується запровадити новий порядок оподаткування доходів осіб — власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок — так зване „поставлене податкове зобов’язання“ (ППЗ)», — розповідає науковець.

Однак, за словами експерта, заявлене авторами законопроекту «створення умов для ліквідації тіньових відносин при використанні земель с/г призначення шляхом забезпечення рівнонапруженого оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами», базується на хибному трактуванні принципу «рівнонапруженості».

«Неможливо досягти „рівнонапруженого“ оподаткування, фіксуючи податкове зобов’язання в однаковій абсолютній сумі на кожен гектар земельної площі, незалежно від реально отримуваних доходів господарюючих на них суб'єктів — як це пропонується у документі», — зауважує Тулуш.

Таким чином, реалізація запропонованого нормотворцями підходу до формування механізму оподаткування доходів від використання сільгоспугідь може мати цілу низку негативних наслідків для вітчизняного аграрного сектору економіки, а також для економіки в цілому.

«Перш за все, запропонована законодавча ініціатива спричинить суттєве зростання необґрунтованого податкового навантаження на частину господарств населення (самогосподарюючих суб'єктів). Це може підштовхнути дрібних аграріїв, які господарюють переважно на власних земельних ділянках, до відмови від використання необґрунтовано „обтяжених“ земельних ділянок», — наголошує науковець.

Крім цього, на думку Леоніда Тулуша, для представників крупного та середнього аграрного бізнесу зростання податкового навантаження не очікується. Адже вони, на відміну від малих, використовують орендовані ділянки та найману працю, а відповідно — мають належні суми сплачених у якості податкових агентів податкових зобов’язань в рахунок «поставленого податкового зобов’язання».

«Такий дисбаланс в оподаткуванні може призвести до майже неконтрольованого збільшення земельного банку представників крупного аграрного бізнесу, які здатні „потягти“ податковий тягар ППЗ за рахунок наявних масштабів та специфіки діяльності. Це, в свою чергу, зумовить суттєве зменшення обсягів виробництва у дрібнотоварному сегменті аграрного бізнес. Наслідком цього стане зниження рівня насиченості ринку низькомаржинальною трудомісткою продукцією, виробництво якої є нецікавим для представників великого та середнього агробізнесу, проте яка є вкрай важливою для збалансованого харчування населення», — стверджує експерт.

Він додає, що в перспективі це означатиме зміну існуючого аграрного устрою в Україні із суттєвим посиленням частки крупного аграрного бізнесу у обсягах виробництва сільгосппродукції. Внаслідок зменшення частки малого аграрного бізнесу відбудеться зниження рівня зайнятості та доходів сільського населення. Додаткові ризики цього чинника полягають у тому, що зазначені процеси торкнуться на лише сільського господарства, а й поширяться на інші галузі малого підприємництва у сільській місцевості.

«Існує також загроза розвитку сімейних фермерських господарств — у разі дочасної відміни заходів, спрямованих на фінансове стимулювання їх реєстрації та виходу із тіні високотоварних селянських господарств. Всі напрацювання в даному напрямі, які були здійснені в останні роки, у разі запровадження ППЗ, втратять економічний сенс», — підкреслює Тулуш.

Разом з тим, знизиться доступність агропродукції, оскільки насичення місцевого ринку значною мірою забезпечують саме господарства населення.

«У разі практичної реалізації цієї законодавчої ініціативи Україна піде на небезпечний експеримент. Адже в жодній європейській країні не застосовується модель оподаткування доходів аграріїв, подібна тій, що нав’язується ініціаторами проекту Закону України № 3131», — коментує спеціаліст.

Однак, лише однією зміною порядку оподаткування земель сільгосппризначення не вдасться досягти поставленої нормотворцями мети «ліквідації тіньових відносин у використання земель с/г призначення».

«Без комплексного підходу, який би передбачав посилення контролю за ринком засобів виробництва, що споживаються сільськогосподарським виробництвом, усунення проблеми наявності ПДВ-скруток та значного готівкового обігу у галузі, забезпечити вирішення даної проблеми не вдасться», — резюмую Леонід Тулуш.

Нагадаємо, бізнес закликає уряд усунути проблемні питання тіньової оренди сільгоспземель.