Задобрити землю: наскільки Україна готова до посівної?

Україна вже за два місяці почне сіятися. Сьогодні стовідсотково говорити про загальні площі, на яких проводитиметься весняна посівна кампанія, зарано, адже структура зернового клину під урожай 2016 року може корегуватися в залежності від умов перезимівлі озимих. Проте, звичайно, попередні дані ми прораховуємо. За нашою інформацією, вся посівна площа сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств під урожай 2016 року очікується на рівні 26,7 млн га або 100% до рівня 2015 року.

Зернові культури прогнозується посіяти на площі 14,6 млн га або 55% у структурі посівних площ, що відповідає нормативам оптимального співвідношення культур у сівозмінах. Посів ярих зернових культур попередньо передбачається розмістити на площі 7,5 млн га, в тому числі ранні ярі зернові – 2,6 млн га. Підкреслю, що це прогноз. Щодо реалій, то сьогодні на перший план виходить питання забезпечення сільгоптоваровиробників матеріально-технічними ресурсами, зокрема мінеральними добривами.

Для проведення комплексу весняно-літніх польових робіт та виходячи із фінансових можливостей, господарствами заявлено та передбачається використати в межах 946 тис. т поживних речовин мінеральних добрив в т.ч.: азотних – 676 тис. т; фосфорних – 152 тис. т; калійних – 118 тис. т.

Якщо взяти у розрізі асортименту, то це складає: аміачної селітри 1067 тис. т; карбаміду – 182 тис. т; безводного аміаку - 38 тис. т; КАСу - 203 тис. т; вапняно-аміачної селітри – 52 тис. т; аміачної води – 33 тис. т; сульфату амонію – 26 тис. т; суперфосфату - 62 тис. т; амофосу – 63 тис. т; нітроамофоски – 502 тис. т; тукосумішей – 123 тис. т; хлористого калію – 11 тис. т; калімагу - 4 тис. т у фізичній вазі.

Що маємо?

На основі заявок регіонів на постачання мінеральних добрив для проведення весняно-літніх польових робіт на 2016 рік та враховуючи можливості виробництва вітчизняних хімічних підприємств, Департамент землеробства та технічної політики Міністерства аграрної політики та продовольства разом з Мінекономрозвитку здійснив прикріплення областей згідно з графіком виробництва, постачання мінеральних добрив по місяцях та в асортименті .

Враховуючи перехідні залишки, станом на 5 лютого 2016 року, в сільськогосподарських підприємствах є в наявності 439 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив (46% до заявки), в тому числі азотних -  314 тис. тонн, або 46% до заявки (у 2015 р. - 54%), фосфорних - 72 тис. тонн, або 47% до заявки (у 2015 р. - 49%), калійних - 53 тис. тонн, або 45% до заявки (у 2015 р. - 50%).

Що стосується шляхів забезпечення сільгосппідприємств азотними добривами, можу з упевненістю заявити, що вітчизняні хімічні підприємства, за умови ритмічної роботи в змозі повністю ними забезпечити аграрне виробництво в повних обсягах. Виключення складають лише окремі асортименти азотних добрив.

Та й тут я не бачу проблеми. Так, за даними ДФС, за 11 місяців 2015 року в Україну надійшло азотних добрив по імпорту на 224 тис. т більше у порівнянні з 2014 роком, що позитивно впливатиме на рівень забезпечення наших потреб.

Чи вплине ембарго?

При цьому ембарго щодо ввезення в Україну окремих груп товарів не стосуватиметься азотних мінеральних добрив, крім раніше введених ставок антидемпінгового мита стосовно аміачної селітри. Аналітики ринку мінеральних добрив засвідчують його насиченість азотними добривами, зокрема карбамідом, КАС, сульфатом амонію. Ними прогнозується збільшення об’єм закупівлі аміачної селітри по імпорту в межах 100 тис. т щомісяця в період весняно-польових робіт (січень – березень).

Що стосується складних добрив, необхідно зауважити що їх дефіцит, викликаний насамперед недостатніми обсягами виробництва вітчизняними хімічними підприємствами і  може буде повністю забезпечений імпортними поставками. Достатньо сказати, що за 11 місяців минулого року  в Україні  ввезено складних добрив на 280 тис. т більше ніж у 2014 році, що не викликає занепокоєння станом забезпечення господарств цим видом добрив. 

Загалом аналіз стану використання мінеральних добрив в Україні свідчать, що з 2010 року в країні намітилась позитивна тенденція до зростання їх кількості внесення на гектар посівної площі. Якщо у 2010 році під урожай сільськогосподарських культур було внесено всього 58 кг/га поживних речовин то в 2014 році цей показник досяг позначки 82 кг/га , що майже в 1,4 рази більше проти базового  рівня. За розрахунками Національної академії аграрних наук, для отримання врожаю зернових та зернобобових культур в межах 80 млн. т необхідно досягти внесення мінеральних до рівня 169 кг/га.

Курс на дерегуляцію ринку

Міністерство проводить регулярно зустрічі з виробниками і селекторні наради з регіонами з метою утримання ситуації на контролі та з метою впливу на рівень забезпечення сільгосптоваровиробників мінеральними добривами, щоб забезпечити бездефіцитний баланс поживних речовин в ґрунті, насамперед шляхом формування сприятливої аграрної політики,  удосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення, що сприятиме зміцненню фінансово-економічного стану сільгосппідприємств, що підвищуватиме купівельну спроможність господарств. Наша мета, насамперед, дерегулювати ринок, що дасть змогу економити аграріям щороку мільйони гривень. І серйозні кроки вже зроблено в 2015 році.

Зокрема, прийнято Закон №2558а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі про дерегуляцію в агропромисловому комплексі». Згідно із законом, відбулися зміни у сфері пестицидів та агрохімікатів, які фактично демонополізували вітчизняний ринок. Зокрема, реєстрація типових добрив стала необов'язковою.

 До цього в Україні діяла жорстка процедура отримання дозволів на обіг добрив. Кожному виробнику треба було отримувати дозвіл на завезення добрив в Україну та їх застосування для кожного виду. Це складна та дорога процедура, що займала в середньому майже 2 роки.  Через цю процедуру значна частина постачальників відмовлялася працювати з Україною, що призводило до монополізації ринку добрив та високих цін.

Прийнятий Закон передбачає скасування процедури реєстрації добрив, що не містять потенційно шкідливих домішок, які потребують попередньої апробації та випробувань для аналізу їх впливу на довкілля. Документ містить список добрив, які не потребують реєстрації для імпорту, що відповідає списку добрив, допущених до вільного обігу без реєстрації в ЄС.

Окрім того, з метою насичення внутрішнього ринку мінеральними добривами, створення рівних умов для конкуренції між суб’єктами господарювання з 1 січня 2016 р. скасований 5% додатковий імпортний збір на зазначений товар. Як результат - ринок стабілізувався, що дало змогу забезпечити потреби сільгосптоваровиробників у добривах та знизити їх вартість.

Відповідно до бюджетного фінансування АПК в поточному році, Мінагрополітики передбачено виділення бюджетних асигнувань на  підтримку аграріїв шляхом здешевлення вартості кредитів, в тому числі і на придбання мінеральних добрив. Компенсація надається у розмірі 50% облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитом.

Переконаний, при такому забезпечені господарств мінеральними добривами ми гарантовано отримаємо високу урожайність сільськогосподарських культур.