Вторгнення росії перетворює українські агропідприємства на продовольчі фабрики для забезпечення армії та міст — ВАР

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради з посиланням на австралійське видання ABC News.

«Українські ферми перетворюються на невеликі скотобойні, молочні та борошномельні заводи, щоби забезпечити харчуванням співгромадян, оскільки вторгнення росії в країну посилюється. В країні, відомій як житниця Європи, стрімко впадуть обсяги сільськогосподарського виробництва, якщо російське вторгнення не буде припинено найближчим часом. «Ланцюжок постачання продуктів харчування порушений, тому переробка не працює, в свою чергу, перестає працювати дистрибуція, далі порожніють магазини. Зрештою це призводить для дефіциту продуктів харчування, особливо в містах», — розповідає Кейс Хузінха.

Додамо, що уродженець Нідерландів Хузінха почав займатися сільським господарством в Україні 20 років тому, наразі він розводить велику рогату худобу і свиней, вирощує зерно та овочі на власному підприємстві, розташованому у 200 кілометрах на південь від Києва.

«Ми мусимо і хочемо поділитися тим, що маємо, готуючи їжу для містян, які переховуються у бомбосховищах. Ми ріжемо своїх свиней, а місцеві волонтери в сусідній школі фасують м’ясо в банки. Поруч, у приватному будинку працюють біженці, які для забезпечення армії та цивільного населення виготовляють вареники із борошна, змеленого із зерна, так само вирощеного господарством», — підкреслює Хузінха.

Інший фермер, Андрій Пастушенко, перетворив на невеличкий молокозавод своє підприємство, розташоване в 35 кілометрах на захід від підконтрольного росії Херсона. На власній фермі площею 1,5 тис. гектарів він доїть 350 корів. Отримане молоко зазвичай поставлялося французькому переробному підприємству Lactalis. До війни Пастушенко щодня отримував 10 тонн молока, з якого вироблялося масло під торговою маркою President. Нині ж його працівники самі виготовляють сир, сметану та масло й відправляють нужденним.

«У перші кілька днів війни наш молоковоз відвозив 4 тонни молока до лікарень, будинків пристарілих та дитячих будинків Херсона, залишки молока безкоштовно роздавали людям. Але зараз Херсон повністю заблокований… всі магазини порожні, аптеки також. Єдине, що я бачив в наявності у міських супермаркетах, це алкоголь, адже наразі спиртне — це геть не найголовніший товар для населення», — наголошує Пастушенко.

Крім того, він перемелює своє зерно і віддає безкоштовно, або ж продає за символічну частку від звичайної ціни. Кілька днів тому запустили ще пристрій, що подрібнює ячмінь, пшеницю, кукурудзу, тож виготовляє крупу.

«Ми отримуємо подрібнене зерно, яке можна зварити і приготувати кашу, це популярна їжа, широко розповсюджена в Україні навіть до війни», — пояснює підприємець.

Однак, з кожним днем війни Хузінга та Пастушенко дедалі більше непокоються, чи зможуть вони і надалі виготовляти продукти харчування. Важко дістати добрива, паливо, насіння, усі лінії їх постачання наразі зруйновано. Пастушенку досі не заплатили за 80 тонн зерна, які він продав до війни, крім того, він не отримав насіння соняшнику та кукурудзи, за які заплатив у вересні минулого року.

«Я розумію, що для того, щоб дозволити собі платити заробітну плату своїм 70 працівникам, я повинен почати збирати гроші вже зараз, щоб принаймні частково виплатити зарплатню своїм людям, і вони мали змогу хоч щось купити. Без жодних сумнівів я можу віддавати це молоко, хоча і усвідомлюю, що найближчими тижнями, місяцями, а може й роками я не зможу купити якісний корм, необхідний для високої продуктивності стада», — зазначає Пастушенко.

Разом з тим, на фоні дефіциту коштів і кормів для худоби, Пастушенко був змушений вибраковувати непродуктивну худобу у своєму стаді.

«У сукупності на Україну, росію, Румунію та Болгарію щороку припадає близько третини світового експорту пшениці. Україна є провідним виробником соняшникової олії, а також найбільшим експортером кукурудзи та ячменю. Це четвертий за обсягами імпортер продуктів харчування на ринку Європейського Союзу, так, Україна експортує до ЄС 52% кукурудзи, 23% рослинних олій і 19% м’якої пшениці (з низьким вмістом клейковини)», — коментують експерти.

Звернемо увагу, що Хузінха наразі перебуває в Нідерландах як представник української аграрної асоціації, членами якої є 1100 малих і великих фермерських господарств, і намагається попередити політичних лідерів про глобальні наслідки тривалого конфлікту. Решта світу, зокрема Близький Схід, Північна Африка та частково Азія, відчують на собі дефіцит поставок продовольства з України.

Ціни на пшеницю стрімко зросли останніми тижнями. Більше того, вони можуть подвоїтися, прогнозує міжнародна фінансова компанія Rabobank, що спеціалізується на аграрному секторі.

«Якщо ціни подвоються відповідно до оцінок експертів, я навіть думати не хочу про те, що станеться з людьми на Близькому Сході та в Північній Африці», — підсумував Хузінха.

Нагадаємо, однією з найбільших проблем аграріїв та трейдерів є логістика.