Реклама

Власник "Прометея" Рафаель Гороян: Кредити - це зло для компаній

Чому елеваторний бізнес та торгівля зерном краще, аніж капітальне будівництво та яким "Прометей" стане за кілька років? 

Рафаель Гороян – нетиповий аграрій. Він прийшов у агробізнес з великого будівництва, коли після кризи 2008-2009 років попит на нерухомість впав і ринок завмер. Після того, як бізнесмен стикнувся з 10-мільйонним боргом та невиконаними зобов'язаннями перед інвесторами (10 тисяч кв. метрів житла було недобудовано), він зайнявся торгівлею зерном. При цьому прийняв принципове для себе рішення – розвивати бізнес без кредитів. Наразі компанія Горояна "Прометей" входить в 30 найбільших агрокомпаній України. В інтерв'ю Agravery.com Рафаель Гороян розповів про амбітні цілі розвитку компанії, ставлення  іноземних інвесторів до українських компаній та свій погляд щодо податкової реформи.

– Рафаель, в аграрній сфері є виробники-фермери, а є великі агрохолдинги. Як Ви можете охарактеризувати напрямок бізнесу «Прометея»?

– Сьогодні компанія «Прометей» займає особливу нішу в агрокомплексі, яку раніше ніхто не розпізнав. Ми правильно визначили напрямок, який варто розвивати. Я думав про велике виробництво, і будівництво порту або маслоекстракційного заводу. Але все це зійшло нанівець, коли я побачив, що між фермерами та великими трейдерами просто немає налагодженого зв'язку. З фермером необхідно спілкуватися, йому потрібен постійний контакт. Він вкладає величезні сили і працю у виробництво продукції і заслуговує отримувати якісний сервіс під час її реалізації. Я зрозумів, що потрібно розвивати саме цей сегмент. Виробники перебувають у рівних умовах при виборі покупця. Але, крім ціни, їм важливо розуміти, яка компанія його купує, як покупець веде угоду, які додаткові переваги має співробітництво з тим чи іншим трейдером. Ми спеціалізуємось на торгівельній діяльності. Сьогодні компанія "Прометей" – свого роду «біржа», яка крім конкурентних закупівельних цін на зерно пропонує виробникам вирішення питань зберігання, доробки і логістики зернових.

– Під час конференції в Женеві ви говорили про кілька запланованих угод, які тоді були на початковій стадії. Якщо я правильно пам'ятаю, йшлося про покупку елеваторів в Кіровоградській та Хмельницькій областях. Чи завершена угода і які зараз ваші потужності зберігання?

– Сьогодні в активах компанії вісім елеваторів. Це практично 400 тисяч тонн одноразового зберігання. На початку року ми плануємо завершити покупку ще чотирьох елеваторів – в трьох областях України, таким чином буде вже 600 тисяч тонн зберігання. Через 2-3 роки я планую, що загальна кількість елеваторних комплексів сягне 50. Втім, я для себе прийняв рішення, що не хочу себе обмежувати ніякої програмою. Я звик інвестувати поступово, закріпитися на одній ділянці, потім рухатися далі.

НАЙЦІКАВІШЕ

В інтерв’ю Agravery.com Рафаель Гороян розповів про те, що:

1) фермерам більш вигідно везти зерно на лінійні елеватори, ніж в порти;

2) планує поступово збільшувати мережу власних елеваторів;

3) західні інвестори готові вкладати кошти в Україну;

4) земельний мораторій треба подовжити.

– Розкажіть про свої елеватори.

– В основному, елеватори «Прометея» – склади наземного типу зберігання або вертикальні бетонні силоси. Унікальність в чому? Горизонтальний елеватор забезпечує природний спосіб зберігання зерна, товар у ньому «дихає», а значить, зберігається довше та більш якісно. Крім того, бетонний елеватор – це фортеця, яка стоїть до 100 років на відміну від силосного, термін експлуатації якого 10-12 років. Ми принципово не будуємо складів на новому, випадковому місці, а купуємо склади старого типу будови і відновлюємо їх, модернізуємо. Історично географія розташування елеваторів на території України не випадкова. Наші предки будували їх, враховуючи різні фактори - від схем посівних площ до підводки транспортних шляхів. Сьогодні просто потрібно розуміти, які «перехрестя» найбільш затребувані. Від початку створення бізнесу я орієнтуюся на виробника і рухаюся до нього назустріч, до його потреб та інтересів. Крім того, при придбанні елеваторів ми плануємо так, щоб логістика була максимально зручною і виробникові, і покупцеві.

– Ви кажете, аграріям везти зерно в порт не вигідно, вигідно на лінійні елеватори. Чому?

– Я вважаю, що кожен учасник аграрного ланцюжка повинен займатися своєю справою. Виробництво, зберігання та логістика, і, тим більше, торгівля зерном – безумовно, взаємопов'язані. Але, щоб виручити максимальний прибуток, потрібно займатися тим, що в тебе виходить найкраще. У період збирання врожаю фермер, який не має власних потужностей для зберігання, прагне швидше здати його. За багато років у нас сформувався стереотип, що в порту можна продати дорожче. До українських портів шикуються кілометрові черги зерновозів. При цьому ніхто практично не підраховує, у скільки обходяться тижневі простої машин, або наскільки великий ризик псування, або навіть крадіжки зерна в процесі транспортування, бо на південь машини стікаються з усіх куточків країни. Низька вартість оплати праці водіїв і величезна кількість нелегальних «перевізників», неврегульованість галузі на законодавчому рівні – призводять просто до боротьби логістів за виживання. При цьому, оплачує таку ризикову логістику – фермер. Тому я готовий посперечатися з ким завгодно і довести на практичних розрахунках, що відвезти зерно на зберігання на найближчий лінійний елеватор вигідніше. Таким чином, можна не тільки зменшити витрати на логістику, але і сплановано продати врожай з елеватора за більш вигідною ціною в перспективі.

– Ви створили свою компанію без кредитів, як писалось в Forbes. Чи використовуєте ви кредитні кошти зараз, у яких обсягах?

– Так, я неодноразово підкреслював, що розвивати успішний бізнес можна тільки на власних коштах. Я зрозумів це на своєму досвіді, коли після 2008 року відбудовувати бізнес довелося практично з нуля. Сьогодні з аналогічною ситуацією зіткнулося багато українських компаній. Кредити – це зло для компаній та й для будь-якої економіки, як ми бачимо на прикладі Греції. 

Гідного інвестиційного кредитування в Україні сьогодні немає, а те, що є – практично на кабальних умовах, і залучення цих коштів може бути небезпечним для компанії в умовах економічної нестабільності. При цьому, я вважаю нормальним залучати невеликі кошти для поповнення обсягу оборотних коштів, і це досить перспективно, як ми встигли переконатися на практиці. Але підходити до цього питання потрібно виважено та грамотно.

– Що ви думаєте про зміну податкового режиму. Як вплине на АПК відміна податкових пільг?

– На всілякі заяви та обіцянки політиків я давно перестав звертати увагу. Сумніваюся, що вони насправді зацікавлені щось змінювати в інтересах дрібного підприємництва. Звичайно ж, скасування спецрежиму для фермерів – ще одна палиця в колеса українському виробникові. Фермерство все ще необхідно дотувати, але навіть якщо це робити вибірково – потрібно ретельно продумати коли, кому і в якій мірі допомагати.

– Ще одна гучна тема – ринок землі. Як Ви вважаєте, чи готова сьогодні Україна до його впровадження? І кому, власне, вигідно стримування реформи?     

– Я вважаю, що ані фермер, ні великі компанії, ні навіть державні інститути не готові до питання купівлі-продажу землі. Як фінансово, так і процедурно. Мораторій на продаж сільгоспземель необхідно продовжити як мінімум ще на два роки, до 2018. Ми прекрасно розуміємо, що зарубіжні інвестори давно поклали око на українські чорноземи і чекають виведення цього «товару» на ринок. Але від українського господаря земля не повинна відійти. Тому що у українців сьогодні є всі передумови нарощувати не тільки виробництво, а і переробку, а також інфраструктурний бізнес – торгівлю, зберігання, логістику. Я маю на увазі бізнес національного формату. Працювати над залученням інвестицій у цю галузь, а значить, і в Україну. А без володіння основними ресурсами, в т.ч. землею, це не має майбутнього.

- Скажіть, чи немає в планах «Прометея» наростити земельний банк і розширювати виробничий напрям?– Сьогодні в законопроекті про обіг сільгоспземель закладено, що купувати землі можуть тільки фізособи.

– Якщо цей законопроект приймуть, то, можливо, ми приймемо рішення про розширення земельного банку виробничої компанії «Прометей». Але потрібно враховувати три моменти: якою буде ціна на землю, друге – яка буде процедура купівлі-продажу, і останнє – чи стане покупець надалі повноцінним власником. Я не прихильник екстенсивної стратегії розвитку бізнесу. У першу чергу потрібно вчитися отримувати максимальну вигоду з тих ресурсів, якими володієш. Тому сьогодні я бачу перспективу розширення бізнесу «Прометея» в традиційних для компанії напрямках.

– Ви частий учасник міжнародних форумів. Розкажіть, як сприймають у світі Україну потенційні партнери та інвестори? Чи складніше співпрацювати зараз, ніж до Революції Гідності?

– Так, намагаюся відвідувати великі заходи галузі, бути в курсі подій і тенденцій. Але, головне, на цих зустрічах керівники бізнесу мають можливість презентувати свої компанії, безпосередньо налагоджувати контакти з потенційними партнерами. Цієї осені я зокрема був на конференції з торговельного фінансування в Лугано і Global Grain в Женеві. Там були присутні також наші колеги з інших великих українських агрокомпаній. Провів багато переговорів, і хочу зазначити, що іноземні партнери серйозно цікавляться Україною як бізнес-майданчиком, але поки побоюються інвестувати кошти. Ми намагаємося презентувати Україну, в тому числі і через показники, успіхи розвитку «Прометея». Але гроші люблять тишу. Фактор військових дій на сході країни стримує багатьох інвесторів.

– І, на завершення – питання нетривіальне. Чи не хотіли б Ви очолити одне з держпідприємств? Адже Мінагро сьогодні проводить конкурси на заміщення вакантних посад. Можливо, ви могли б зробити ефективним і будь-яке ДП?

– Ні, мені цікаво розвивати далі свою компанію. А що стосується держпідприємств, то в умовах ринкової економіки, я вважаю, вони повинні бути в рівних умовах з іншими гравцями ринку.

 

Марія Бровінська

фото з власного архіву Рафаеля Горояна



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама