Власне виробництво крупи рисової в Україні становить лише 35%

Про це повідомляє прес-служба Національної академії аграрних наук України.

«В останні роки площі вирощування рису в Україні були у межах 11,2−12,7 тис. га з незначним зниження в останні два роки через низьку ціну імпортного рису та зростання вартості матеріальних ресурсів. Виробництво цієї культури в середньому за останні три роки становило 61,5 тис. тонн зерна, при цьому експорт у 2020 році становив 112,2 тис. тонн крупи рисової шліфованої. Таким чином, власне виробництво крупи рисової в Україні становить біля 35%, що свідчить про значну імпортозалежність галузі», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що в Україні рис вирощується на рисових зрошувальних системах із застосуванням зрошення за типом «постійного затоплення», тобто водний режим має промивний характер з усіма наслідками — вимивання у підґрунтові води водорозчинних сполук, у тому числі і добрив, зокрема азотних. У ґрунтах рисових чеків активно відбуваються процеси нітрифікації та денітрифікації, що приводить до непродуктивних втрат азоту, забруднення водних джерел та збільшення викидів парникових газів в атмосферу.

«Проведені науковцями Інституту рису НААН дослідження підтверджують, що застосування інгібіторів нітрифікації у рисівництві дозволяє зменшити вилуговування нітратів на 16%, обсяги викидів оксиду азоту на 51%, а їхнє застосування у системі удобрення рису забезпечує отримання додаткового врожаю у межах 1,2 т/га, або 8,4 тис. грн/га», — підкреслюють у НААН.

Крім того, окремим є питання відсутності на українському ринку рисової крупи ароматичних сортів вітчизняної селекції, тому в інституті розпочато роботу зі створення вітчизняних ароматичних сортів рису. З цією метою у рамках міжнародної співпраці до селекційного процесу залучено 13 зразків рису з групи Basmati, отриманих з колекції Міжнародного інституту рису (IRRI). Отримано 5 гібридних популяцій, які будуть використано для наступного цільового добору.

«Подальші наукові дослідження у галузі рисівництва потребують вирішення ряду завдань. Актуальними залишаються питання щодо реалізації створених інноваційних рішень у практичній сфері рисівництва, невирішеною залишається проблема засміченості червонозерними формами насіннєвих та товарних посівів, збільшується відсоток вирощування незареєстрованих сортів іноземної селекції», — наголошують у відомстві.

Разом з тим, висока імпортозалежність внаслідок втрати рисових систем та зменшення через це валового виробництва продовжує негативно впливати на рівень внутрішніх цін на продукцію рисівництва. Також залишається недостатнім рівень співпраці вчених у питаннях міжнародного співробітництва у сфері селекції та технологій, а також взаємодії з країнами-виробниками рису щодо торгівлі насінням рису.

Нагадаємо, зміна клімату спричинить зниження врожайності усіх сільгоспкультур на 20−25%.