Висоцький: Фермери очікують прогнозованості та чіткого розуміння в питанні зрошування

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«На цих слуханнях були представлені основні напрацювання Меліоративного штабу, в якому спільно працюють Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України, народні депутати Аграрного комітету Верховної Ради, громадські організації», — йдеться в повідомленні.

Зокрема, йдеться про запровадження інституції ОВК та зміну системи управління водогосподарських організацій (законопроект №5202-д) для стимулювання зрошення. А також про ще одну важливу складову для розвитку іригації — розробку законопроекту про особливості управління магістральними каналами, яким буде створена можливість закласти принципи управління меліоративними системами вищого рівня.

«Для аграріїв на сьогодні в аспекті розширення зрошувальних площ важливо вирішити два важливі питання — якості води та ціни на електроенергію. Тому, по-перше, будемо звертатися до НКРЕКП щодо переведення всіх споживачі електроенергії на насосних станціях та зрошувальних системах з 2-го на 1-й клас підключення. По-друге, має бути забезпечене безкоштовне розконсервування та відновлення подачі електроенергії до насосних станцій, які тимчасово не працювали. По-третє, наразі опрацьовується зміна підходів до тарифоутворення для постачання води, яка використовуватиметься для потреб зрошення», — коментує Тарас Висоцький, перший заступник міністра агрополітики та продовольства України.

Стосовно Одещини, то тут реалізовуватимуться 12 пілотних проектів із модернізації насосних станцій та меліоративних каналів із загальним бюджетом у 350 млн грн. Після цього по всій області будуть масштабовані інші меліоративні об'єкти. Крім того, капітальні вкладення та інвестиції в €90 млн отримає Нижньо-Дністровська зрошувальна система — цей пілот втілюватиметься в рамках ЄБРР.

«На Миколаївщині гостро стоїть питання з Інгулецькою зрошувальною системою, насамперед із екологічної точки зору. Забруднення річки Інгулець завдають істотної шкоди довкіллю, екосистемі басейну річки, здоров’ю населення, погіршують якість води для зрошення в ході усього поливного періоду, який в умовах змін клімату істотно збільшується», — додають у міністерстві.

Для того щоб система працювала та ефективно розвивалася, необхідно забезпечити подачу води, що відповідатиме вимогам по місту забруднюючих речовин. А тому завдання на найближчий час — розчистка річки Інгулець та нівелювання негативного впливу на екологію від роботи гірничо-збагачувальних комбінатів.

«Фермери очікують прогнозованості та чіткого розуміння, яку кількість якісної води та в які періоди вони зможуть отримувати в наступні роки. Чи матимуть безперебійне постачання електроенергії. Чи матимуть підтримку облдержадміністрацій та облрад. Готуємо спільні рішення, щоб вони отримали такі гарантії не на словах, а на ділі. Уже анонсовані зрошувальні пілоти з ЄБРР дають впевненість в отриманні позитивних практичних результатів уже за рік», — підкреслив Висоцький.

Таким чином, проект рекомендацій, підготовлений за результатами комітетських слухань, в установленому порядку буде розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Нагадаємо, ЄБРР виділить $92 млн на реконструкцію зрошувальної станції на Одещині.