Вісім порад при укладанні договорів транспортного експедирування

Здається нещодавно завершилась посівна кампанія, а сезон збирання врожаю по озимих культурах вже не за горами. У пошуках додаткової премії вітчизняні аграрії шукають бізнес-партнерів, чи споживачів за кордоном з метою реалізації продукції на зовнішніх ринках. Виникає питання: яким чином із найменшими ризиками доставити свій вантаж до іноземної держави? На допомогу аграріям приходять експедиторські компанії (експедитори), які беруть на себе більшість питань та ризиків, щодо перевезенням вантажу. Експедитор та аграрний виробник (клієнт) укладають договір транспортного експедирування (інколи його називають договором про надання транспортно-експедиторських послуг), умови якого визначені законодавством лише в загальних рисах.

Кожен експедитор має «свій» договір, у якому закріплені всі можливі для експедитора «привілеї» та не вигідні положення для клієнта! Тому під час аналізу проекту такого договору слід бути максимально уважним.

Поради при укладанні договорів транспортного експедирування:

1. Залучення третіх осіб: з метою виконання своїх зобов’язань за договором, експедитор залучає третіх осіб, якими є, зокрема, перевізники. У даному випадку для клієнта вкрай важливо, щоб у договорі було зазначено, що вказаних осіб експедитор залучає від власного імені та на власний ризик. За таких обставин клієнт не вступає з перевізниками в жодні правовідносини, а відповідальність перед клієнтом за дії цих третіх осіб нестиме саме експедитор.

2. Обов’язки експедитора: окрім загальних обов’язків (подача придатного для перевезення транспортного засобу, здійснення перевезення в визначені строки, оплата послуг третіх осіб тощо), до обов’язків експедитора слід включити:

- обов’язок перед завантаженням перевіряти кількість місць, належність упаковки вантажу;

- обов’язок брати участь у контрольному зважуванні вантажу та фіксувати результати такого зважування підписом представника експедитора.

При цьому, договір повинен містити положення про те, що після проведення вказаних дій та за відсутності будь-яких зауважень експедитор несе перед клієнтом відповідальність за кількість місць, належність упаковки, вагу вантажу.

3. Нормативний простій: у договорі сторони визначають строк нормативного простою транспортного засобу, наприклад, на митниці, під час завантаження, розвантаження тощо. Строк нормативного простою – це строк протягом якого клієнт повинен забезпечити виконання зазначених вище дій. Порушення вказаних строків має наслідком застосування до клієнта санкцій, передбачених договором (штраф, пеня тощо). Під час укладення договору клієнту необхідно звернути увагу, щоб строки нормативного простою були чітко визначені та відповідали критерію «розумності». Крім цього, в договорі має бути чітко визначено з якого моменту починається простій, коли закінчується та яким чином може бути підтверджений.

4. Повідомлення: досить важливим моментом в договорі є порядок, спосіб, строк надання повідомлень (інформації).

Наприклад, експедитор повідомляє клієнта про:

- неможливість або про перешкоди у здійсненні перевезення вантажу, а клієнт надає експедитору необхідні інструкції;

- зміну маршруту.

Слід чітко розуміти у який спосіб, за якими реквізитами та протягом якого строку здійснюються зазначені повідомлення/надаються інструкції. Детальний опис у договорі порядку надання кожного з повідомлень забезпечить уникнення «тупикових ситуацій».

ІЗ ПРАКТИКИ IMG PARTNERS: аграрний виробник допустив помилки в товаротранспортних документах, у зв’язку з чим вантаж не пропускали на митниці. У договорі був відсутній чіткий порядок повідомлення клієнта про зазначені обставини, тож експедитор намагався повідомити клієнта за допомогою телефонного зв’язку і не отримав від клієнта жодної відповіді на ці повідомлення.

У результаті відбувся понаднормовий простій транспортного засобу з вантажем на митниці. Експедитор звернувся до суду з позовом до клієнта про сплату штрафу за понаднормовий простій. Клієнт заперечив свою вину і зазначив, що експедитор не повідомляв клієнта про наявність помилки в документах, а тому клієнт жодним чином не винен у простої.

На обґрунтування своєї позиції експедитор надав до суду роздруківку оператора телефонного зв’язку, на основі якої суд встановив факт повідомлення клієнта про помилку в товаротранспортних документах, визнав клієнта винним у простої та стягнув з нього на користь експедитора штраф.

Отже, відсутність елементарного пункту договору про процедуру здійснення повідомлень у разі форс-мажорних обставин призвела до виникнення додаткових витрат!

Необхідно обирати зручний для вас та швидкий спосіб комунікації:

5. Розрахунки: положення про порядок розрахунків є чи не найважливішим у договорі, а тому на нього слід звернути особливу увагу. Зокрема, клієнту важливо розуміти коли у нього виникає обов’язок здійснити оплату за договором. Так, досить прийнятним варіантом є: «Клієнт зобов’язаний здійснити оплату після доставки вантажу одержувачу протягом Х днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг, отримання рахунку, товаротранспортної накладної…».

При цьому для клієнта є невигідними, зокрема, положення: «Оплата здійснюється протягом Х днів з моменту виставлення рахунку», адже що таке «момент виставлення рахунку» невідомо, а також невідомо чи може цей рахунок бути виставлений до моменту доставки вантажу (незважаючи на те, що під час підписання договору сторони погоджували, що оплата буде здійснена після надання експедитором своїх послуг).

6. Відповідальність: не менш важливими положеннями є відповідальність сторін. Клієнту слід досить чітко розуміти межу своєї відповідальності та звертати увагу на те, щоб вона приблизно була рівнозначна відповідальності експедитора.

Також необхідно, щоб в договорі була зафіксована відповідальність експедитора, в першу чергу, за неподання транспортного засобу для завантаження в строк, передбачений заявкою до договору та за порушення строків доставки вантажу. Крім цього, слід звернути увагу, щоб в договорі було відсутнє положення про обмежену відповідальність експедитора за втрату чи пошкодження вантажу (наприклад, обмеження певною сумою).

7. Пріоритет договору/заявки до договору: необхідно чітко зафіксувати, що має пріоритет у випадку суперечності положень: договір чи заявка до договору.

8. «Особливі» вантажі: інколи клієнту необхідно перевезти вантаж, який має певні особливості, наприклад, перевозити такий вантаж має спеціальний транспортний засіб, що гарантує відповідні умови його зберігання. З цією метою у заявці до договору слід чітко зазначати інформацію щодо характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, вимог до транспортних засобів.

Ми навели далеко не вичерпний перелік «проблемних положень» договору транспортного експедирування, а лише зосередили увагу на деяких аспектах, що можуть слугувати своєрідними запобіжниками для клієнта при укладенні не складного договору. Коли йдеться мова про безпеку врожаю та репутацію перед іноземними партнерами, то тут не обійтись без професіоналів, які розроблять необхідні положення та включать їх у більш складні договори. Адже коли товарна партія «застряє» на митниці, чи взагалі зникає із маршруту, тоді вже потрібні зовсім інші консультації.