Виробництво продукції птахівництва у 2017 підтримувалося за двома напрямами — Тулуш

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, інформує прес-служба ННЦ.

У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з $292,5 млн 2016 році до $390 млн — у 2017 році.

Експерт зазначив, що у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році — 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%.

Експерт підкреслив, що виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами.

«Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ», — наголосив Леонід Тулуш.

Він зауважив, що таким чином загальна сумма підтримки склала понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації.

«При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів — 50% від виділених за програмою 4 млрд грн — була явно завищеною», — підкреслив експерт.

Так, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних — відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

«Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств — отримувачів таких бюджетних дотацій», — зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу — внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців.

До того ж, Тулуш зауважив, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме — ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат.

«Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва», — зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва — як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, — у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

«У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою "Державна підтримка галузі тваринництва", за якою сконцентровано майже дві третини — 4 млрд грн з 6,3 млрд грн — ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу», — підсумував Леонід Тулуш.