Вільна європейська: що чекатиме аграріїв з нового року

Останні зміни до податкового кодексу викликали неабиякий резонанс та несприйняття на аграрним бізнесом. Однак цим зміни до національного законодавства не закінчуються і не всі з них є негативними. Так наприклад з 01.01.2016 р. вступає в силу дія зони вільної торгівлі з ЄС, передбачена Угодою про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода). З текстом угоди та додатків можна ознайомитися на урядовому порталі за посиланням.

Даний документ передбачає зближення України і ЄС не тільки в галузі торгового співробітництва, але й політичного, фінансового, економічного та в сфері юстиції. Зважаючи на широке коло питань та міждержавний рівень врегулювання документ вийшов надзвичайно об’ємним. До того ж угода включає в себе сорок дев’ять додатків та посилання на десятки регламентів, директив та інших внутрішньо європейських нормативних актів, які в подальшому повинні бути імплементовані в законодавство України.

Спробуємо розглянути найважливіші зміни, які стосуватимуться аграрного сектору вже після новорічних свят.

В ЗМІ та серед спеціалістів найбільше обговорюється питання відміни мита на ввезення сільськогосподарської продукції до ЄС. І справді, Угодою, а саме статтею 31 передбачено скасування експортного мита та податків і зборів аналогічної дії всіма сторонами. Щоправда для Україні на перехідний період до 2023 року передбачений обов’язок поступового зменшення експортного мита на живу худобу та шкіряну сировину, а також на насіння деяких видів олійних культур.

Більше того, протягом п’ятнадцяти років з моменту вступу в силу Угоди, Україна може застосовувати спеціальні заходи у формі додаткового збору до вивізного (експортного) мита щодо товарів, якщо сумарний обсяг експорту до ЄС з України перевищить ліміти, встановлені в додатку 1-D до Угоди. Такими сільськогосподарськими товарами з обмеженим експортом є: шкіряна сировина та насіння соняшнику.

Що ж стосується імпортного мита, то Україні надана можливість поступового його зниження для певних товарів в строк до семи років.

Найприємніша частина зміни митних правил для українського бізнесу – скасування з 01.01.2016 р. імпортних мит на абсолютну більшість сільськогосподарської продукції українського походження. Щоправда мита на деякі товари будуть скасовані протягом наступних трьох років, однак стосується це переважно частини рибної продукції.

Саме ця новина стала основною для розповсюдження у інформаційному просторі, однак не всі звертають увагу на досить важливий момент, а саме – квотування імпорту до ЄС української сільськогосподарської продукції. Це означає, що імпортним митом не буде обкладатися лише ввезення певного об’єму таких товарів. Всі ж поставки понад встановлені ліміти будуть обкладатися звичайним митом. Зазначені ліміти будуть застосовуватися за принципом «перший прийшов - перший отримав», тобто ті постачальники, які встигнуть поставити товар в межах квот, будуть звільнені від зазначених платежів. Перелік товарів та розміри лімітів викладені в Додатку I-A «Тарифний графік ЄС» до Угоди.

З однієї сторони така процедура є досить прозорою та не передбачає втручання державних органів, але з іншої, нам не вдалося знайти загальнодоступний ресурс, який би дозволяв онлайн відстежувати об’єми використаних квот. За такої ситуації постачальник може опинитися в ситуації, коли законтрактований об’єм стане неконкурентоспроможний на європейському ринку або сама поставка втратить свій комерційний зміст за контрактною ціною.

Приємним моментом однак є те, що до класифікації товарів, зазначених у всіх без виключення Додатках до Угоди використаний знайомий українському бізнесу український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Зрозуміло, що не вся продукція вітчизняного агропрому зможе бути експортована до країн ЄС з наступного року. Нажаль санітарне та фіто санітарне законодавство, незважаючи на велику кількість змін, проведених останнім часом, не відповідає вимогам країн учасників. Саме тому сторони в Угоді домовилися, що протягом трьох місяців з моменту набрання нею сили Україна надасть комплексну стратегію щодо імплементації процесу наближення свого законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи щодо охорони тварин до законодавства ЄС.

В процесі впровадження вищезазначених норм, ЄС буде перевіряти так звану еквівалентність, тобто відповідність індивідуальних заходів, групи заходів, системи, яка застосовується до сектору, підсектору, товару або групи товарів вимогам європейського законодавства. Така еквівалентність повинна бути підтверджена протягом трьохсот шістдесяти днів з моменту, коли Україна заявить про готовність заходів, сектору або товарів до такої перевірки. Позитивне рішення з даного питання забезпечить скорочення фізичних перевірок на кордоні, спрощення отримання сертифікатів та полегшення процедури попереднього схвалення потужностей.

Як визначено в Угоді, зазначена вище процедура попереднього схвалення потужностей означає попереднє офіційне схвалення, здійснене компетентними органами Сторони-імпортера, адресоване окремому імпортеру як умова для здійснення імпорту однієї партії або декількох партій товарів зі Сторони-експортера, в рамках цієї Угоди. Тобто це фактично схвалення та реєстрація переробних потужностей, продукція яких може бути експортована до ЄС. Такій процедурі підлягають бійні, молочні ферми, потужності для м’яса, яєчних продуктів, молочних продуктів, рибних продуктів, очищених шлунків, міхурів та кишок, желатину та колагену, риб'ячого жиру, судно-фабрики, судно-холодильники та інші, зазначені в Додатку VIII до Угоди. Дана процедура є кроком на зустріч Україні зі сторони ЄС так як відповідне схвалення відбувається на підставі належних гарантій, наданих Україною без попередньої перевірки Стороною-імпортером індивідуальних установ.

Зрозуміло, що просто гарантіями зі сторони України не обійдеться. Так в процесі імплементації ЄС має право проводити процедуру верифікації, тобто перевірки на відповідність вимогам. Такій процедурі можуть піддаватись потужності, лабораторії, системи перевірки та сертифікації. Більше того, окрім документальної перевірки, в окремих випадках може призначатися і фактична перевірка об’єктів пов'язаних з тваринами, продуктами тваринного походження, рослинами або продуктами рослинного походження. Для проведення таких перевірок є одне суттєве обмеження, вони не можуть проводитися з метою відмови від окремих тварин, груп тварин, партій товару від харчових установ чи окремих поставок рослин чи продуктів рослинного походження, а виключно для визначення ефективності контролю об'єкту аудиту. Частота таких перевірок також не зазначена і може залежати від багатьох факторів.

Незважаючи на всі вищезазначені процедури, що мають спростити експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС, це жодним чином не передбачає відміну перевірок такого товару. Вони можуть складатися з документальних перевірок, ідентифікації та фізичних перевірок.  При цьому документальній перевірці та ідентифікації на кордоні повинні піддаватися сто відсотків товарів. Продукція тваринного походження в залежності від коду за УКТЗЕД повинна піддаватися фізичним перевіркам з частотою від одного до ста відсотків (Додаток ХІ до Угоди). Щодо продукції рослинного походження то в Угоді зазначено, що її перевірки Сторона-імпортер може проводити з метою верифікації фітосанітарного статусу. При цьому частота перевірок може бути зменшена для такої рослинної продукції, що регулярно перевозиться за виключенням рослин, призначених для посадки. Таке положення Угоди дає надію на те, що основні найменування зернових, бобових та олійних культур, які на даний момент є предметом постійного експорту з України, будуть піддаватися фізичним перевіркам в виключних випадках, що в свою чергу значно скоротить час та вартість доставки, а відповідно і конкурентоспроможність нашої продукції на європейському ринку.

Звичайно до угоди частково імплементовані положення Угоди про заснування Світової організації торгівлі, в тому числі щодо сільського господарства і застосування санітарних та фіто санітарних заходів. Також угода дублює положення Угоди про СОТ щодо використання географічних зазначень (коньяк, бордо, шампанське і т.ін.) та встановлює вимоги до етикеток товарів.

Загалом положення Угоди є величезним кроком на зустріч збільшенню ринку збуту для української сільськогосподарської продукції, покращенню інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості, якості продукції і що найважливіше – збільшенню рівня відповідальності і самоконтролю при виробництві продукції.  Зрозуміло, що все це поки що є питанням перспективи, на шляху до якої Україну чекає неймовірна кількість роботи з розроблення стратегії, імплементації положень Угоди і найскладніше – її виконанню. Виробникам в свою чергу необхідно готуватися до посилення вимог, до обладнання, процесів та їх постійного контролю на кожному етапі виробництва і переробки.  В протилежному випадку можливість виходу на потужний європейський ринок їм буде закрита.

Анатолій Косован,  

керуючий партнер юридичної фірми Кosovan Legal Group

фото kurs.com.ua