Від насінини до порту. Зернотрейдинг та експорт під ключ як сервіси для аграріїв

Спецпроект «Від насінини до порту» створено UKRAVIT SCIENCE PARK спільно з Agravery, щоб стежити за річним циклом руху зерна. Стартуємо з весняної посівної і фінішуємо на елеваторних потужностях. Весь процес супроводжують сервіси UKRAVIT SCIENCE PARK.

Врожай перевищив очікування

В Україні збиральна кампанія 2021 запам’ятається як така, що відбувалася зі значним запізненням через погодні умови, захопивши листопад. Щодо кукурудзи, то її збір може відбуватися і в грудні, і навіть навесні. Та все ж збирання зернових і зернобобових культур наприкінці фінішної прямої. За попередніми даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, воно проведене на площі 14,5 млн га при врожайності 5 т/га, намолочено 73,4 млн тонн зерна, Кукурудза обмолочена з 4,8 млн га, намолочено 35,1 млн т зернової з середньою врожайністю 7,3 т/га. Соняшник зібраний з площі 6,4 млн га при врожайності 2,4 т/га, намолочено 15,6 млн тонн насіння. Поточна збиральна кампанія пізніх зернових та олійних культур відбулася з відмінними результатами, які значно перевищили очікування аграріїв та аналітиків ринку.

На полях Контінентал Фармерз Груп. фото: @ContinentalFarmersGroup

— Отримали хорошу врожайність сої — 3,4 т/га та кукурудзи — 10,4 т/га; дещо нижчий показник у соняшника — 3,1 т/га. Також ми задоволені врожайністю картоплі. Цей виробничий рік ми вважаємо вдалим, — розповів операційний директор агрокомпанії «Контінентал Фармерз Груп» Віталій Ставнічук.

Аграрії не лише отримали високий врожай, але й заробили на ньому, оскільки ціни на с/г продукцію майже не виходили зі зростаючих трендів.

— Рекордна за останні роки врожайність усіх основних сільгоспкультур в сегменті рослинництва, а також покращення якості та структури комбікормів дозволяє нам прогнозувати збільшення валового доходу за підсумками всього 2021 року, — відзначає голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

Ціни й не думають падати

Перевалка зерна нового врожаю на терминалі «Максигрейн» (Херсон). фото: maxigrain.com.ua

На експортному ринку України ціни FOB за результатами минулого тижня (станом на 30 листопада) зупинилися в позитивних точках. Пшениця 11,5% та пшениця фураж зросли в ціні до 337 дол/т (+3 дол/т) та 317 дол/т (+3 дол/т) відповідно. Попит на зерно від іноземних країн високий. Котирування кукурудзи знизилось до 280 дол/т (-2 дол/т) через хорошу пропозицію кукурудзи від аграріїв. Проте на внутрішньому ринку України ціни СРТ-порт на кукурудзу зросли до 8300 грн/т (+250 грн/т). Такі дані наводять в аналітичній агенції «Фенікс Агро».

Менеджер із розвитку бізнесу компанії Maxigrain Олена Нероба коментує ситуацію на ринку України наступним чином:

— Загальна теза проста: зернові та олійні знаходяться у зростаючому ціновому тренді. Пшениця зростає в ціні і навряд чи зупиниться у грудні, тренд підтримується внутрішніми проблемами, зокрема логістичними — дефіцитом вагонів. Ціни на пшеницю також підтримує попит з боку імпортерів. Щодо кукурудзи, ринок був відносно стабільним, поки нещодавно на нього не вийшов Китай, і ціни почали рухатися вгору через попит з Піднебесної. По соняшнику був період так званого «харвест прес», який базувався на очікуваннях значного врожаю, та скінчилося все тим, що фермери почали притримувати соняшник. І досі не всі вітчизняні переробники забезпечені сировиною, а у світі нестача шроту.

В цілому, врожай гарний, додає Олена Нероба. Якщо до перших поставок пшениці були питання щодо якості, то потім ситуація покращилася. Кукурудза одразу йшла у високій якості. Є певні переживання, що та, що наразі стоїть в полях, може втратити якість у випадку значних опадів; також підвищується ймовірність наявності фітотоксинів, та поки що ця інформація не підтверджується. Фермери цьогоріч притримували всі позиції сільськогосподарських культур, ніхто активно не форвардував в очікуванні високих цін.

Коли є що продавати, то як?

фото: @ContinentalFarmersGroup

Врожай вже в коморі, і аграрії реалізують його невеликими партіями. А в кого елеваторні потужності незначні, продають одразу. Та у всіх виникає питання, до яких зернотрейдингових компаній звертатися?

Наразі цікаві умови пропонують в компанії UKRAVIT SCIENCE PARK. Тут зернотрейдинг сформований, в першу чергу, як сервіс для агровиробників і не ставить на меті отримання прибутку. Тож вже через це має переваги на ринку.

Керівник трейдингового напрямку UKRAVIT SCIENCE PARK Олександр Катріч стверджує:

— Останні два сезони були складними для трейдингу через високу волатильність на ринку зернових та олійних культур. Ми ж завжди позиціонували зернотрейдинг як додатковий сервіс і так і продовжуємо рухатися далі. Мета — максимально допомогти аграрію із реалізацією продукції, супроводити процес і з боку логістики, і з боку документального оформлення. Наші клієнти люблять форварди, цей інструмент є для них зрозумілим, і наша компанія надає гнучкі умови: ми прив’язуємо контракти до строків, не фіксуємо ціни. Наша премія на тонні суттєва, і вона зростає для постійних клієнтів UKRAVIT SCIENCE PARK. Всі, хто спробував працювати з нами, залишаються на наступний рік.

В компанії акцентують на тому, що важливою є не кількість, а якість: тут допоможуть реалізувати врожай виробнику із обсягом від автонорми до необмеженої кількості.

— В нашій моделі є практика, коли виробники звертаються з обсягами, які втричі перевищують обсяг закупок нашої компанії. Тоді ми дотримуємось принципу «50 на 50», — розповідає Олександр Катріч.

Що потрібно для експорту малому аграрію?

Сьогодні в Україні рівень експорту сільськогосподарської продукції у відсотковому співвідношенні наближений до минулорічних показників. Однак є й певні нюанси: всередині країни експорт стримується через логістичні проблеми.

— Жвавіше експортується пшениця, дещо відстає кукурудза. Зазвичай, у листопаді йде вал, і цьогоріч у жовтні експортовано близько мільйона тонн зерна, в листопаді — 3,5 млн тонн. Були очікування, що можемо й більше експортувати, та з такими умовами по залізничному транспорту — не факт: вагонів не вистачає, — стверджує Олена Нероба.

Такої ж думки притримується й Олександр Катріч:

— Логістика сьогодні — це «батіг» над агросектором.

Олена Нероба вважає, що малому аграрію найкраще експортувати продукцію не поодинці:

 — Без створення в Україні повноцінного кооперативу аграрію експортувати продукцію напряму майже нереально. Мало хто з них може забезпечити себе суднами, навіть якщо вони вироблять значні партії зерна. Логічніше сьогодні продавати малими партіями. Контейнерний ринок також має свою специфіку. Ніша для трейдерів буде завжди: вони будуть акумулювати певні лоти у себе, формувати партії. Часто малим аграріям складно досягти експортної якості зерна. Наприклад, у Франції, коли 20 фермерів об'єднуються і будують власні судна, вони можуть обійтися без зернотрейдерів. В Україні поки що це нереально, оскільки і законодавство про кооперацію «сире», і люди до таких кроків не зовсім психологічно готові.

Тож на сьогодні значно комфортніше скористатися сервісами зернотрейдингу та експорту під ключ, як це пропонують у компанії UKRAVIT SCIENCE PARK.