Вічні студенти: чому керівникам підприємств АПК не можна припиняти вчитися

Сучасний період економічного розвитку людства (принаймні в передових країнах) називають постіндустріальною економікою, або шостим технологічним укладом, або інноваційною економікою, або економікою знань – хто як. Але як би не назвали, знання в сучасному світі мають вирішальне значення. Вони забезпечують не тільки сталий розвиток (в сенсі покращання з одночасним ускладненням), не тільки конкурентну перевагу, але й уможливлюють саме існування організацій, деяких верств суспільства, професій тощо. Як ніколи актуальне гасло часів розвиненого соціалізму – знання це сила! При цьому знання накопичуються дуже швидко. Є погляд, що загальні знання людства подвоюються кожні п’ять років, а отже зростає кількість інформації, що їх складає. А відтак, стає зрозумілим, що знань, набутих в вищий школі, принципово не може бути достатньо протягом періоду продуктивної діяльності людини, який теж суттєво подовжився. Керолівське «Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці. А щоб кудись потрапити, треба бігти хоча б удвічі швидше!» це саме про це!

Отже постійне навчання є необхідною умовою та запорукою збереження адекватності світогляду чи способу мислення, контексту, що дуже швидко змінюється. Така відповідність забезпечує можливість відповідним чином (у найкращій спосіб) реагувати на дуже складні виклики сьогодення; приймати найкращі рішення в умовах зростаючої складності та невизначеності. Для розуміння цієї тези треба трошки торкнутися сутності сучасного навчання.

На відміну від попереднього класичного, так би мовити, навчання, сучасне – не є засвоюванням та накопиченням інформації. Її стало дуже багато, настільки, що немає жодного сенсу в запам’ятовуванні. По-перше, це неможливо, а, по-друге, це абсолютно недоцільно. Дуже багато чого швидко застаріває і втрачає актуальність. Відтак основним завданням навчання в сучасних умовах, як на мене, є розвиток спроможностей. Чим спроможності відрізняються від навичок чи компетенцій? Навички - це знання та досвід їх застосування. Але оскільки світ (контекст) змінюється дуже швидко і стає се складнішим та невизначеним, минулий досвід (а досвід це завжди про те, що колись відбулося) не завжди може стати у нагоді. На відміну від спроможності, яка є когнітивним феноменом найвищого порядку, та дозволяє діяти в умовах будь-якого рівня невизначеності. Яким чином це відбувається? За рахунок застосування концептів (ментальних моделей) більшого рівня абстрактності, що дозволяє охопити та врахувати вплив більшої кількості суттєвих складових контексту, а відтак побачити більше альтернатив та, відповідно, збільшує ймовірність вибору найкращої. Я б сказав, що навчання - це процес переміщення від неусвідомлюваного незнання (проявом чого є сумнозвісний феномен Данінга-Крюгера) до усвідомлюваного знання. З відповідним розумінням існуючих обмежень.

Отже навчання має на меті покращити якість мислення, а відтак сприяти покращенню якості рішень, що приймаються, а відтак підвищенню продуктивності праці. Це стосується, на мою думку, абсолютно всіх людей, незалежно від віку, фаху, посади чи професії. Це справедливо і для управлінців, і для фахівців будь-якого рівня, за умови наявності бажання бути успішним в своїй справі, мати відповідну винагороду (задоволення, втіху та матеріальну компенсацію) за свою працю.

Але чи можливо це? Навчатися протягом життя? Чи студентське буття тільки для молоді? Сучасні науки про мозок (neuroscience) беззаперечно доводять, що навчатися можливо в будь-якому віці, себто все життя! Нервові клітини відновлюються! Навіть більше того: в процесі навчання між нейронами збільшується кількість синапсів (з’єднань), структура мозку розвивається на клітино-біологічному рівні. До того ж за останні десятиріччя з розвитком інформаційних технологій  значно змінився сам процес набуття знань! Вони стали набагато доступнішими, майже абсолютно доступними. Провідні університети світу викладають в мережу, у відкритий доступ свої курси. Потужні загально доступні платформи - Coursera та Prometeus, пропонують якісні і переважним чином безкоштовні онлайн-курси для всіх бажаючих.

Чи існує галузева специфіка навчання в АПК? На мою думку, принциповим є те, що розвиток в АПК в світі і в Україні зокрема відбувається не менш динамічно, ніж в IT! А отже потреби в інноваційності, креативності та спроможності сучасного мислення тут жорсткіші, аніж будь-де. Дуже багато проривних досягнень відбувається на грані зіткнення різних галузей знань, тих самих IT та агрономії, мікробіології та хімії, фізики та маркетингу. Взагалі, я б радив сприймати АПК в більш широкому сенсі – як певну частину ланцюга забезпечення людства їжею. Це допомагає розуміти як обмеження, так і перспективи розвитку, а також напрямки цього розвитку. Але то вже інша тема…