Верховний суд пояснив ситуацію з видачею актів на земельні ділянки

Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних та господарських справах ВСУ від 16 березня 2016 року №6-1428цс15, пише «Судово-юридична газета».

Так, ст. 173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району в місті — це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району в місті від інших територій.

Відповідно до п. «Б» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Така правова позиція членів палати Верховного Суду обґрунтована тим, що, оскільки зазначені норми встановлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим отриманням її власником державного акта на право власності, суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, помилково скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку з відміткою про перехід права власності, який був виданий на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування.