Великий потоп: як вплинуть на аграріїв весняні зливи?

з 27 квітня по 6 травня на Західній і Північній частині України випала місячна або навіть півторамісячна норма опадів, говорить начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. «На цих територіях за цей період випало близько 100 міліметрів опадів. У Львівській області взагалі було 105 міліметрів. Це призводить до перезволоження верхніх шарів ґрунту та високої відносної вологості повітря», - стверджує експерт.

Уражені посіви

Наслідок великої кількості опадів - хвороби рослин. На думку заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергія Ретьмана, при підвищенні температур аграріям варто очікувати поширення борошнистої роси та септоріозу на зернових. Проте, наразі інтенсивного розвитку хвороб експерт не відмічає: «Така кількість опадів просто змиває весь міцелій борошнистої роси, тому цю хворобу зараз дуже складно побачити у посівах зернових. Для розвитку різного роду плямистостей наразі недостатньо високі температури. Але, із потеплінням варто очікувати на їх прояв».

Проте у незначних кількостях посіви могли бути ураженими. І якщо до опадів це не було критичним та не потребувало проведення захисних операцій, то після дощів стане великою проблемою. «Якщо на полі були слабкі прояви мучнистої роси чи септоріозу, то за рахунок такої погоди вони значно збільшать площу ураження. Тому одразу після зупинки дощів варто очікувати на значне розповсюдження хвороб», - стверджує незалежний консультант з агрономії, Олександр Гончаров. За його словами, більш-менш захищеними можуть бути лише посіви, які були оброблені високоякісними фунгіцидами системної дії. Окрім того, на думку експерта, сходи кукурудзи та бобових, що затоплені водою, можуть бути уражені пітіозними кореневими гнилям.

Читайте також: Торгова війна, африканська чума та повені, або як попри негаразди розвивається світовий ринок сої?

Натомість, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець вже констатує факт поширення патогенів. «Із хворобами просто катастрофа. Наразі відмічається розвиток септоріозу, піренефорозу, борошнистої роси та смугастої плямистості. Тому аграрії вимушені будуть проводити позапланові фунгіцидні обробки зернових», - констатує він.

Сільгоспвиробники також готуються до цих викликів і вже прогнозують подальші фунгіцидні обробки. Агроном ФГ «Аллазаров» планує проводити обприскування пшениці від хвороб до кінця цього місяця. «Через ці дощі може на полі проявитись якась хвороба, тому будемо вносити фунгіцидні препарати. Для нас головне – це захистити прапорцевий листок», - стверджує Юрій Горбачов. Адже зволікання може коштувати аграріям врожаю та втрати вкладених у посів коштів. Проте, враховуючи погодні умови, аграріям економити на захисті посівів не варто. Тому Олександр Мигловець радить користуватись багатокомпонентними системними фунгіцидами із групи триазолів, стробілурінів та SDHI.

Проблеми та негоди

Хвороби – це не єдині негаразди, які приносять із собою рясні дощі. Ще однією проблемою є втрата захисту від ґрунтових гербіцидів. Сільгоспвиробники у своїй системі захисту пізніх ярих культур досить часто використовують ґрунтові гербіциди, наприклад на основі ацетохлору із прометрином. Проте, препарати групи хлорацетамідів, до числа яких входить ацетохлор, дуже легко вимиваються. За словами Олександра Гончарова, випадіння 8-10 мм опадів промиває ацетохлор на глибину 5-6 см: «А якщо випало 3-4 рази по 8-10 мм, то гербіцидного екрану вже немає. А ці препарати працюють лише при умові, що вони знаходяться над проростаючим бур’яном». За словами експерта, значно краща ситуація у аграріїв, які вносили пестициди на основі малорухомих діючих речовин, наприклад тербутілазіну чи прометрину. Проте, він зазначає, що ці діючі речовини захищають здебільшого від дводольних бур’янів, тому аграріям доведеться застосовувати протизлакові препарати. На думку Сергія Ретьмана, ґрунтові гербіциди встигли захистити посіви від першої хвилі бур’янів, проте у подальшому у сільгоспвиробників будуть проблеми і їм доведеться використовувати страхові пестициди.

Проте, далеко не усі господарства покладаються на захист ґрунтових гербіцидів, оскільки він сильно залежить від погодних умов. «В нас була негативна практика з ґрунтовими препаратами. Внесли гербіциди, а вони не спрацювали. Через декілька років знову спробували внести і знову пестициди не дали надійного захисту. Тому в цьому році вирішили навіть не пробувати», - розповідає Юрій Горбачов. Більше того, промивання ґрунтових гербіцидів може зашкодити самій культурі. «У такій ситуації може виникнути фітотоксичність. Кукурудза постраждає менше, тоді як соняшник і особливо соя зазнають найбільшого впливу», - стверджує Олександр Мигловець.

Читайте також: Кардіологія поля: вирощуємо кукурудзу, пшеницю та ріпак – березень-квітень

Окрім того, надмірна волога буде спонукати бур’яни та падалицю до проростання. А це додаткові проблеми із засміченістю посівів, що в результаті призводить до втрати врожаю. «На зернових цілком вірогідна поява чергової хвилі сходів попередньої культури. Можливі проблеми із падалицею ріпаку та соняшнику, особливо на зріджених посівах», - застерігає Олександр Гончаров. Також пішла хвиля сходів однорічних злакових та багаторічних дводольних бур’янів. За словами Сергія Ретьмана вже зараз відмічається їх поширення: «Особливо активно проростають бур’яни у посівах пізніх ярих культур, які не встигли обробити гербіцидами до дощів». Для того, аби впоратись із цією проблемою, сільгоспвиробникам доведеться проводити додаткову обробку посівів гербіцидами, що зменшить рентабельність вирощування сільгоспкультур. «Аграрії будуть додатково проводити гербіцидну обробку у фазу підпрапорцевого листка. Тут досить обмежений вибір гербіцидів, особливо, якщо падалиця є стійкою до певних діючих речовин», - каже Олександр Мигловець.

Окрім проблем із наслідками опадів сама по собі надмірна волога також може завдати шкоди посівам. В залежності від типу ґрунту та його обробки опади можуть затопити посіви, що призводить до стресу, або навіть загибелі культури. «Це характерно для важких глинистих ґрунтів, особливо якщо вони були додатково прикатані. Або, якщо на полі із важким ґрунтом утворилась плужна підошва на невеликій глибині, наприклад від дискової борони», - стверджує Олександр Гончаров. За його словами, вода далі плужної підошви не йде, а випаровування не встигає впоратись із великою кількістю вологи. Тому в низинах і впадинах буде стояти вода, що може призвести до загибелі посівів у цих місцях за умови, якщо вода буде стояти на полі більше трьох днів. Це також може призвести до формування ґрунтової кірки, через яку частину посівів можливо доведеться пересівати. «Мені надсилали фотографії із Західної України, то там поля нагадують рисові чеки, що затоплені водою. У разі різкого потепління на таких ділянках сформується кірка, яку не усі господарства встигнуть зруйнувати. Такі площі потрібно буде пересівати», - стверджує експерт з компанії «UKRAVIT».

Читайте також: Фермери і влада: чого чекати аграріям від Ольги Трофімцевої

Разом із водою також вимиваються мінеральні добрива. Той азот, що вносився під кукурудзу та соняшник, може бути частково втрачений. На думку Олександра Гончарова, вимивання азоту в нижні шари ґрунту може сягати 30%. Найгірше у такому випадку із тими полями, де вносилась аміачна селітра, її втрати від промивання вищі, ніж у КАСу чи сульфату амонію. А найменші втрати на думку експерта будуть на тих полях, де вносився безводний аміак чи аміачна вода.

Проте, великий запас вологи у ґрунті – це не лише негативний фактор. У першу чергу – це той ресурс, який дозволить рослинам активно розвиватись. Тим паче, що погода починає покращувати і, за словами Тетяни Адаменко, у найближчий час вже не буде випадати така кількість опадів. «Найближчі 10 днів погодні умови суттєво не зміняться, хоча кількість опадів дещо знизиться і фронт переміститься на Схід та Південь. Окрім того, почнуть зростати нічні температури, що позитивно вплине на сільгоспкультури», - стверджує  експерт.