Вчений висловився щодо проблеми загибелі бджіл в Україні

Таку думку висловив Михайло Філатов, кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б. Литвинова факультету захисту рослин Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва, кандидат біологічних наук, передає agronom.com.ua.

«Бджолярам найлегше списати мор бджіл на сільгоспвиробників, які обробляють поля, замість того, щоб шукати причину в захворюванні або неправильному догляді. Я давно стежу за суперечками навколо неонікотиноїдів. Нібито ці препарати вбивають бджіл. Але подивіться на ситуацію зі сторони. У ЄС заборонили їх використання. А бджоли як гинули, так і гинуть», — пояснює науковець.

За його словами, поряд із цим у тій же Індії або Китаї на мільярди доларів закуповують і використовують неонікотиноїди. Вони в прямому сенсі поливають поля цими препаратами. А стан із бджолами такий же, як і в Європі. Тобто, справа не в пестицидах — хоча іноді таке трапляється, але скоріше як виключення, а не правило.

«Від неправильного формування бджолосімей в зиму, неякісного корму, порушення правил годівлі бджіл восени, неправильних дій щодо лікування варроозу бджіл взимку і навесні показники загибелі бджіл доходять до 10−15%. У деяких регіонах — до 30%. Загибель бджіл є результатом взаємодії факторів, а не певної причини», — вважає Євген Руденко, директор Інституту тваринництва НААН, доктор ветеринарних наук.

Таким чином, у топ-10 основних факторів входить поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, зменшення природної кормової бази бджіл і несприятливий вплив зміни клімату.

«Однією з основних проблем у бджільництві залишається варрооз. Це пов’язано як із безпосереднім негативним впливом кліща на життєдіяльність бджіл, який призводить до загибелі, так і з непрямим ефектом, коли кліщ знижує імунітет і загальну резистентність бджіл, що призводить до виникнення і розвитку заразних хвороб (вірусні, гнильці, мікози, ноземоз та ін.). У свою чергу вони викликають загибель бджіл», — розповідає Руденко.

Так, широке розповсюдження на пасіках України мають американський і європейський гнильці, ноземоз, вірусні захворювання. Щодо токсикозів бджіл, пов’язаних із застосуванням пестицидів, таких випадків не так вже й багато.

«За офіційними даними лабораторій, кількість випадків загибелі бджіл із цієї причини сягає 4−5% від загального числа бджолосімей, зареєстрованих в Україні», — додає науковець.

Це вже питання застосування якісних засобів захисту, дотримання правил внесення, повного уникнення контрафакту і, звичайно ж, комунікації між бджолярами та сільгоспвиробниками. Одним із стримуючих чинників налагодження цієї комунікації є те, що більшість бджолярів працює в тіні, не реєструючи свої пасіки.

«Неякісна, науково необґрунтована обробка деякими аграріями своїх угідь відбувається зазвичай у випадках, коли найближчий територіально бджоляр працює неофіційно. Адже на матеріальну компенсацію може розраховувати тільки той, хто зареєстрував свою пасіку. А таких у нас близько 2%», — підкреслює Олена Сіренко, кандидат ветеринарних наук, завідуюча сектором вивчення хвороб бджіл ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини».

Однак, ситуація не стоїть на місці. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оголосило про запуск програми дотування бджолярів, яка стимулює їх реєструвати пасіки.

«Самі бджолярі поступово йдуть на контакт із фермерами. У галузь потроху приходить молодь, яка активно спілкується і впроваджує нові методи. У найближчі роки будуть впроваджуватися сучасні методи бджільництва, активізується реєстрація пасік. І, звичайно, хочеться сподіватися на активізацію об'єднання бджолярів в ефективні кооперативи», — наголосив Василь Мартюк, начальник соціально-інвестиційного відділу Continental Farmers Group.

Нагадаємо, через погодні умови пасічники підгодовують бджіл, рятуючи від загибелі.