ВАРті новини: ВАР розробляє пропозиції до наказу щодо умов зберігання аміачної селітри

Agravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення.

Зокрема, незрозуміло, чому у вимогах прописана норма, щодо необхідності перемішування аміачної селітри механічним способом, якщо вона зберігається насипом. В той час як утворення пилу в результаті тертя чи перемішування може стати однією з причин вибуху. Тобто пил є вибухонебезпечним. Також, чому забороняється використання грейферів під час навантажувально-розвантажувальних робіт, в той час як саме таким способом селітра розвантажується десятиліттями.

Наказом також передбачено обмеження терміну зберігання аміачної селітри на відкритій площадці до одного місяця. А також — її утилізації після закінчення терміну придатності.

«Подібні вимоги є необґрунтованими. Так, після закінчення терміну придатності селітри її споживчі якості можуть знизитись, але ж не зникнути повністю. У добривах може бути менша концентрація азоту, але це не заважає їх використанню», — зазначив Михайло Соколов.

Також він звернув увагу на те, що одні й ті ж обмеження встановлені і для невеликого агровиробника, який зберігає до 500 кг селітри, і для того, хто зберігає десятки і сотні тонн.  

Подібні норми потребують виправлення, оскільки загрожують збитками для аграріїв та посиленням тиску з боку контролюючих органів. Відтак, було досягнуто домовленостей про те, що аграрні асоціації нададуть свої пропозиції щодо коригування норм наказу до Мінекономіки.

Зустріч відбулась за участю представників Мінекономіки, Мінагрополітики, Державної служби України з питань праці, Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, Спільного представницького органу об’єднань профспілок, Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Нагадаємо, ВАР уже звертала увагу: вимоги прописані у наказі таким чином, що дилери, які постачають мінеральні добрива в Україну, не зможуть їх виконати. Це своєю чергою призведе до суттєвого обмеження конкуренції та підвищує ймовірність монополізації ринку добрив.