ВАРті новини: Актуальна інформація щодо договорів емфітевзису

Agravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проєкт, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення.

Про це повідомляє Юридично консультаційна служба Всеукраїнської Аграрної Ради.

Взагалі, емфітевзис є правом користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Тому, найчастіше в сільськогосподарських виробників на 4 групі єдиного податку виникає питання чи потрібно їм сплачувати податок на землю по договору емфітевзису

Відповідно до ст.1021 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з п.2921.1 ПКУ об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності аграрного товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

В той же час, відповідно до п.269.1 ПКУ визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Також, в п.281.3 ПКУ вказано, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

З урахуванням наведеного, оскільки користування земельною ділянкою на підставі укладеного договору емфітевзису не належить до орендних відносин, право на звільнення від сплати земельного податку на підставі п.281. ПКУ на власника такої земельної ділянки, земельної частки (паю) не поширюється.

Таке твердження підтримують і представники ДФС, так в ІПК ДПСУ від 20.09.2019 № 323/6/99-00-04-04-03-15/ІПК опосередковано підтверджують тезу, що договори емфітевзису та оренди земельної ділянки – це непов’язані між собою правовідносини.