ВАРті новини: Аграрії, науковці та представники влади обговорили стратегію відновлення зрошення в Україні

Agravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проєкт, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення.

На тому, що має бути розроблена національна програма зрошення, а держава має підтримати сільське господарство акцентував увагу голова ВАР Андрій Дикун.

«В умовах зміни клімату питання розвитку зрошення в Україні постає надзвичайно гостро і ситуація в Одеській області, де цього року загинула третина урожаю, наочно це продемонструвала. Ми вважаємо, що в цьому плані держава повинна підтримувати сільське господарство тому, що інвестувавши раз, держава продовжує отримувати прибуток ще багато років. Тому варто думати, як захистити діючих інвесторів, як створити умови, щоб аграрії не боялись інвестували кошти у зрошення», — зазначив голова ВАР.

Подальше підвищення середньорічної температури і, як наслідок, зміна клімату в Україні на більш посушливий аж до жорсткого дефіциту вологи спрогнозував директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко.

«Дефіцит вологи у 2050 році становитиме 550−570 мм, у 2100-му — 700 мм. Фактично, це — пустеля. У 2100 році до 60% території України буде із жорстким дефіцитом водного балансу для ведення сільського господарства. За таких умов єдиним фактором забезпечення сталості сільськогосподарського виробництва, особливо на Півдні, є зрошення», — сказав науковець.

Зрошувальні системи в Україні перебувають у катастрофічному стані: із 2,17 млн га поливних земель, які мала Україна на початку незалежності, зрошувальні системи сьогодні працюють на близько 500 тис. га.

Чк розповів учасник ВАР Олександр Клепач, площа зрошуваних земель в Миколаївській області — 93 тис. га, однак, фактично зрошується лише 3,5 тис. га.

Учасник ВАР із Запорізької області Олег Каліман зазначив, що ситуація з меліорацією в їхньому регіоні теж катастрофічна. Якщо раніше зрошувались близько 220 тис. га, то сьогодні під зрошенням офіційно перебуває 60 тис. га, а насправді зрошувальні системи працюють лише на 20 тис. га.

Алла Стоянова, член правління ВАР з Одеської області зазначила, що зі 382 тис. га втрачених цьогоріч через посуху озимих по Україні, 300 тис га — це втрати в Одеській області. У регіоні 2 млн га с\г земель, з яких 260 га тис — зрошувані землі, але фактично зрошується 40 тис га. Алла Стоянова наголосила: якщо не буде змін, то сільське господарство області просто перестане існувати.

Агровиробники готові інвестувати кошти у розвиток зрошення, адже воно підвищує урожайність мінімум в 1,5−2 рази. Більше того — окремі з них це роблять уже сьогодні, однак, стикаються з цілою низкою перепон та труднощів.

Підприємство члена правління ВАР з Херсонщини Володимира Хвостова «Агропродукт, ЛТД» побудувало зрошувальні системи із насосною станцією на площі 956 га, однак так і не змогло добитись відведення земельної ділянки під насосну станцію, тому вона стоїть на воді.

«Інша проблема — це питання, пов’язані з підключенням до електромережі. Вимоги складені так, аби ви в жодному разі не змогли їх реалізувати. І, звичайно ж, найбільше питання — розмір інвестицій. Загальна сума будівництва і матеріалів — близько 46 млн грн, що в розрахунку на 1 га дорівнює близько 48 тис. грн. Тобто за 2 тис. доларів ви отримаєте 1 га зрошення «під ключ», — зазначив член правління ВАР.

Окреме питання — як прокласти труби для системи зрошення через землі, які належать різним власникам, адже не всі дають на це згоду. З такою проблемою стикнувся учасник ВАР з Дніпропетровської області Сергій Маловік. Тому, зазначає аграрій, сьогодні для сільгоспвиробників і для розвитку системи зрошення в цілому необхідно, щоб якнайшвидше запрацював закон про консолідацію земель.

Окрім всього перерахованого, надзвичайно великою проблемою для аграріїв є високі тарифи на воду для поливу земель, які, до того ж, невідомо яким чином формуються. На цьому акцентував увагу член правління ВАР з Херсонщини Сергій Рибалко, який зазначив, що тариф на воду за останні чотири роки виріс в 3,5 рази, лише у 2019 році його підняли на 30%. Крім того до складу тарифу включені неіснуючі послуги — моніторинг стану зрошувальних земель та консультації - які виливаються для аграріїв у мільйонні платежі. Ще одна проблема — енергосервісні компанії, які встановлюють енергозберігаюче обладнання на насосні станції за завищеними цінами, а покриття витрат потім лягає на плечі аграріїв.

Вирішити зазначені проблемні питання покликаний законопроєкт про організації водокористувачів (ОВК), який зараз перебуває в стадії напрацювання та обговорення. Зокрема, законопроєктом передбачається створення організації водокористувачів (ОВК) — неприбуткової організації, метою якої є забезпечення експлуатації та обслуговування меліоративної системи і забезпечення водокористувачів водою для зрошення.

На ключових положеннях і дискусійних питаннях законопроєкту зупинився заступник голови ВАР Михайло Соколов. Так, наразі необхідно визначитись зі способом передачі організаціям об'єктів меліоративної системи. Це може бути передача у власність, у довірчу власність або пільгова оренда. Також слід вирішити, чи надавати можливість бізнесу будувати нові меліоративні системи та приватизувати існуючі. Окрім того, потрібно визначитись із механізмом фіксації права власності на меліоративні трубопроводи.

Перший заступник голови Держводагенства Олексій Кузьменков, яки також був присутнім на заході, зазначив, що підтримує створення ОВК як організації, яка візьме на себе обов’язки по залученню інвестицій. Також посадовець зазначив, що протягом двох місяців Держводагенство презентує комплексний план реалізації зрошення та дренажу до 2030 року.

Херсонщина як зона ризикованого землеробства зацікавлена у виробленні дієвого механізму відновлення та подальшому розвитку зрошення. На цьому наголосив перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації Дмитро Бутрій.

«Для нас питання зрошення — це питання високої урожайності, фінансової та економічної стабільності південних областей і нашої держави, гарантія її продовольчої безпеки. Сподіваюсь, сьогоднішнє обговорення стане підґрунтям для прийняття законодавчих актів, які сприятимуть розвитку системи меліорації на півдні України», — наголосив Дмитро Бутрій.

У заході також взяли участь народні депутати: Ігор Палиця, Олександр Ковальчук, Ігор Колихаєв, Іван Чайківський. Народні обранці запевнили, що почули проблеми аграріїв щодо зрошення та будуть сприяти їх вирішенню на законодавчому рівні під час наступної сесії Верховної Ради.

Олександр Ковальчук, народний депутат: «Для мене залишається величезною загадкою чому за останні 5−15 років не були створені умови для запуску системи зрошення. Але разом з вами ми напрацюємо стратегію розвитку зрошення і втілимо її в законопроект. І безперечно ідея щодо необхідності створення об'єднання водокористувачів сьогодні прозвучала, як спасіння».

Іван Чайківський, народний депутат: «В Україні має працювати ефективна система зрошення. Бо вологість у ґрунті — важливий показник для врожайності. На сьогодні є чимало проблем, з якими стикаються люди, котрі працюють на землі. Зокрема, це — недосконала і застаріла державна система зрошування. Влада не інвестує в неї і не передає її в руки с/г підприємців. Тож напрацювали ініціативи до законопроєкту про створення та функціонування об'єднань водокористувачів і розглянули питання впровадження енергосервісу».

Ігор Палиця, народний депутат: «Аграріям потрібно надавати державні гарантії, щоб вони могли брати кредити для розвитку систем меліорації. А ще — знижувати податки».