В умовах війни імпорт насіння в Україну зменшитися через продаж вітчизняних сортів

Про це повідомив Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«За 2021 рік Україна імпортувала 21,8 тис. т насіння зернових, 25,8 тис. т насіння олійних культур, 740 т насіння цукрових буряків та 1524 т насіння овочів на загальну суму $419,5 млн. Це більш ніж у 16 разів перевищило обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у $26,1 млн за відповідний період, та на 2,5% більше, ніж було імпортовано за 2020 рік», — коментує Захарчук.

За його словами, тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу, яка спостерігається в Україні з 2015 року і зберіглася торік, є результатом різкого підвищення попиту на цей вид агропродукції через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками. Крім того, карантинні обмеження та зменшення логістики у 2020−2021 роках, спричинені пандемією Covid-19, дали поштовх розвитку іноземних селекційних компаній в межах України для забезпечення сільськогосподарських товаровиробників своєю продукцією.

«У 2021 році левову частку — 78% — в імпорті до України насіння зернових культур склала кукурудза — 17 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 2,5 тис. т, ячменю — 0,6 тис. т, жита — 1,3 тис. т, сорго — 0,4 тис. т та гречки — 18 т. В імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 87%. Його поставки склали 22,4 тис. т. Також закупили 2,8 тис. т ріпаку та 0,6 тис. т сої. На купівлю насіння зернових та олійних культур припадає близько 90% вітчизняного імпорту цього виду агропродукції», — розповідає науковець.

У вартісному вимірі насіння соняшнику займає більше половини (58%) вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На нього торік витратили $243,3 млн. При цьому Туреччина вперше обігнала США за обсягами поставок насіння гібридного соняшнику, продавши в Україну 7,4 тис. т на суму $78,2 млн, тоді як Сполучені Штати Америки продали вітчизняним аграріям 6,8 тис. т цього виду насіннєвого матеріалу на суму $77,5 млн.

«На придбання кукурудзи було витрачено $88,5 млн, тобто майже чверть (21%) від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу. Основними її постачальниками до України були Франція — 5,9 тис. т на $42,4 млн (48%), Угорщина — 4,8 тис. т на $17,7 млн (19,4%) та Румунія — 3 тис. т на $10,8 млн (9,7%). Ріпаку за 2021 рік закупили на $27,3 млн. Основні постачальники продукції — Німеччина (1,4 тис. т на $11,3 млн — 41,4% від усього імпорту ріпаку), Франція (0,8 тис. т на $8,7 млн, 31,9%) та Іспанія (0,5 тис. т на $6,4 млн, 23,4%)», — наголошує експерт.

За оцінками вчених Інституту аграрної економіки, посилюється тренд щодо зменшення обсягів імпортованого насіння зернових культур. Якщо у 2020 році його було ввезено 25,4 тис. т, то у 2021 році — 21,8 тис. т (-14,2%). Це відбувається внаслідок підвищення якості ввезеного насіння та поставок більш високих кондицій, у першу чергу добазового та базового насінництва, а також зростання обсягів виробництва насіння іноземної селекції в Україні.

«Після розв’язання росією повномасштабної війни проти України 24 лютого 2022 року Міністерство аграрної політики та продовольства України для забезпечення посівної кампанії-2022 дещо спростило процедури щодо ввозу насіння. Зокрема, ДП „Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції“ організовуватиме процес безперебійної реалізації насіння та посадкового матеріалу, необхідного для посіву на час воєнного стану без додаткових процедур сертифікації. А для імпортованого насіння буде достатньо сертифікату країни-виробника. Державна служба з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів під час ввезення на територію України насіння має визнавати іноземну сертифікацію на нього. Крім того, служба перевірятиме фітосанітарний стан насіння, але може не проводити фітосанітарну експертизу», — підкреслив Захарчук.

Водночас деяка розірваність логістичних зв’язків, особливо в областях, де проводяться воєнні дії, створює реальні загрози щодо вчасних поставок іноземного насіння. З огляду на це доцільною є заміна імпортованого насіннєвого матеріалу на вітчизняний, який більш адаптованіший до місцевих умов вирощування, та й по якості і врожайності відповідає світовим вимогам.

«Такий підхід дозволить підтримати національних селекціонерів, забезпечити всіх сільгосптоваровиробників насінням у необхідній кількості, успішно провести посівну-2022 у тих регіонах, де це можливо, і забезпечити продовольчу безпеку не лише України, а й країн — імпортерів вітчизняної агропродукції», — підсумував науковець.

Нагадаємо, на Кіровоградщини ранніми зерновими засіяли всі заплановані площі.