В Україні підробляють до 30% насіння — експерт

В Україні 15-30% щорічно реалізованого насіння це підробка, а для підробок посадкового матеріалу популярних продуктів окремих компаній ця цифра досягає навіть 50-55%, особливо після масштабних рекламних компаній нових продуктів.

Про це розповіла Антоніна Пахаренко-Андерсон, керуючий партнер патентно-правової фірми «Пахаренко та партнери», член НАУ, президент Українського альянсу з боротьби з підробками і піратством (UAACP), передає apk-inform.com.

«Нерідко сільгоспвиробники свідомо купують неоригінальний продукт, не замислюючись, що можуть більше втратити в ході збору врожаю. Наявність підробок на ринку посівного матеріалу має величезний негативний вплив, починаючи від ризиків, які з'являються для сільського господарства та економіки в цілому, і закінчуючи шкодою, яка наноситься навколишньому середовищу і продовольчому ланцюгу певної культури», — розповідає експерт.

За її словами, головною проблемою аграрного сектора є необізнаність фермерів про проблему підробок і їх надмірна економність. Нерідко сільгоспвиробники свідомо купують неякісний продукт, розуміючи, що він неоригінальний, але ж він, наприклад на 30% дешевший, і не замислюються над тим, що вони можуть втратити більше в ході збору врожаю.

«Найчастіше підробляють продукцію, яка вже тривалий час перебуває на ринку і отримала визнання споживача, оскільки порушники не хочуть ризикувати і тому переважно не підробляють новинки аграрного ринку, за виключенням тих, які дуже швидко завойовують агроринок і мають попит», — додає Антоніна Пахаренко-Андерсон.

Вона зауважує, що серед фермерів панує думка, що «рослини не математика і їх прорахувати не можна», та в таких випадках простежується чітка закономірність: купили якісний посадковий матеріал — урожай є, якщо придбали не дуже якісний — залишилися ні з чим або у кращому випадку зібрали три чверті очікуваного. Бо в гонитві за дешевизною сільгоспвиробники купують, якщо і насіння сорту компанії-виробника, та вже у вигляді похідного матеріалу, отриманого в другому, а то і наступних поколіннях, або ж купують садивний матеріал, що складається з суміші оригінального матеріалу з різним дешевшим насінням інших сортів, схожих за зовнішніми ознаками.

«Варто пам’ятати, що сортові фізичні та біологічні характеристики підробних насіння і садивного матеріалу не відповідають встановленим вимогам, не забезпечують чистоту сорту і прояву всіх його ознак та господарських показників, бо не проходять будь-якого контролю якості і відповідності встановленим вимогам», — пояснює президент Українського альянсу з боротьби з підробками і піратством.

Антоніна Пахаренко-Андерсон наголошує, загальновідомо, що виробники прокрашують оригінальне насіння, що свідчить про його обробку відповідними засобами захисту рослин, при цьому насіння обробляють якісною фарбою, яка не обсипається і не облуплюється. Шахраї ж наносять дешеву фарбу, яка перебуваючи в мішку, а особливо після транспортування, відлущується, в результаті при відкритті мішка можна помітити пил від неї.

«Підробки також фасують в упаковки з нанесеними відомими торговельними марками, хоча іноді припускаються помилок у найменуваннях брендів, або у кольорових відтінках. Однак якщо років шість тому підробки були досить явними і очевидними — видавала якість паперу і недбалість в оформленні упаковки, то з кожним роком порушники маскують підробки все старанніше, в тому числі, і за допомогою підвищення якості виготовлення пакувального матеріалу і нанесення відповідних маркувань», — зауважує спеціаліст.

Слід зазначити, що для продажу контрафакту підробляють сертифікати, особливо при купівлі частини партії, на яку видано справжній сертифікат якості, або продають продукцію без будь-яких документів, трапляються випадки повторного використання оригінальних мішків (варто пам’ятати, що оригінальні не можуть бути прошиті декілька разів).

Нагадаємо, європейські насіннєві асоціації підтримують еквівалентність для насіння зернових з України.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама