Реклама

В грудні зафіксовано зростання індексу умовної прибутковості виробництва молока

Коментарі

0

В грудні 2020року зафіксовано зростання індексу умовної прибутковості виробництва молока України, відомого як (УМІ). До цього весь рік він стабільно падав, збільшившись лише одного разу на 0,4% в червні.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у Facebook.

Варто зазначити, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.

«Так низько в грудні УМІ ніколи не падав в історії. Такий рівень відношення цін на молоко до цін на корми притаманний радше червню або липню, але ж ніяк не грудню. А це означає, що рік був для молочників „так собі“, але ж міг бути й гіршим», — розповідає Ярмак.

За його словами, саме корми були головним фактором для УМІ в 2020 році. Різке зростання цін на корми були абсолютно неочікуваним, бо фундаментальні фактори радше вказували на перспективу падіння цін, але в світі є ще так штука, як зміна клімату, яка щороку відбирає все більше грошей у аграріїв. Власне погодні катаклізми і призводили до стрімких цінових ралі на ринках кормових компонентів.

Зауважимо, ось як змінилися ціни на кормові компоненти в порівнянні з закупівельними цінами на молоко за 12 місяців (грудень 2020 року до грудня 2019 року):

  1. Молоко — +12,4%.
  2. Пшениця фуражна — +57%.
  3. Кукурудза фуражна — +82%.
  4. Шрот соняшниковий — +126% (тобто в 2,3 рази).
  5. Шрот соєвий — +74%.

«Зрозуміло, що УМІ за 2020 рік не може бути вищим, ніж в 2019 році. Фактично, прибутки виробників молока в 2020 році впали на 16,1% порівняно до 2019 року, але були вищими ніж в 2018 році. Якщо взяти останні 5 років, то УМІ 2020 року був на 4% вищим, ніж середній показник за 5 останніх сезонів, тому не можна сказати, що сезон був аж занадто поганим. Але й в актив його не можна буде занести», — стверджує економіст.

Крім того, глобальний молочний бізнес останнім часом починає відчувати надлишок емісії провідних валют, що, частково, стимулює зростання номінальних цін. Але навіть це дає суттєвого зростання цін, якщо порівняти рік до року. За рік масло вершкове подорожчало на 8−9%, а білок — на 2%. Знову зростає різниця між цінами на молочний жир та білок, як бачимо з цифр, наведених вище. Тому жирне молоко й далі лишається актуальним.

«А тепер давайте порівняємо це з глобальними цінами на кормові компоненти, які я наводив вище. Так, ціни були по Україні, але Україна — один з світових лідерів експорту і кореляція з світовими цінами є майже повною. Якщо кормовий мікс подорожчав на близько 80%, а ціни на молокопродукти зросли на 5−7%, то не потрібно ж пояснювати, що прибутковість молочного бізнесу суттєво зменшилася», — підкреслює Андрій Ярмак.

В результаті, глобальна пандемія має і буде й далі мати негативний вплив на молочний бізнес, в якому будуть виживати переважно максимально ефективні виробники та переробники.

Нагадаємо, Україна майже вдвічі збільшила імпорт сирів у 2020 році.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама