Управління меліоративними системами державної власності змінять на законодавчому рівні

У Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності, або  «Законопроект про Операторів» (реєстр. № 7577), який наразі перебуває на розгляді Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики. Про це повідомляють в Мінагрополітики. 

На сьогодні всі наявні об’єкти інженерної інфраструктури державних меліоративних  систем як у зоні зрошення, так і у зоні осушення, зношені більш ніж на 85%. Вони майже повністю відпрацювали строк експлуатації – уже не тільки нормативний, а й фізичний та є морально застарілими.

Структура управління та утримання цих систем перебували на бюджетному фінансуванні, що не дозволяє залучати зовнішні інвестиції у їх модернізацію та розвиток.

Єдиний механізм вирішення цієї проблеми такий: змінити систему управління меліоративними системами, створивши спеціалізовані юридичні особи (Оператори) зі статусом державного некомерційного підприємства. Такий підхід дає можливість не лише залучати фінансові ресурси на розбудову та оновлення інфраструктури, а й створити ефективну систему для управління діяльністю Операторів. Так, їх прозора діяльність та фінансування гарантуватиметься через запровадження наглядових рад, куди входитимуть представники держави, водокористувачів та незалежні члени.

Важливо, що одним із принципів створення операторів буде збереження цілісності меліоративної інфраструктури та врахування фізико-географічних умов території України.

Ще більшої актуальності прийняття «Закону про Операторів» набуло зараз, в умовах війни. Адже руйнувань зазнає і меліоративна інфраструктура, особливо це стосується об’єктів на територіях, які наразі тимчасово окуповані або перебувають у зоні бойових дій. У післявоєнний час їх необхідно буде повністю відновлювати. Але спочатку для цього потрібно створити відповідні законодавчі передумови.

Відповідно до Плану відновлення України за напрямом «Нова аграрна політика» передбачається інвестувати у вітчизняну гідротехнічну меліорацію $ 4 млрд. Йдеться, зокрема, про об’єкти Головного Каховського магістрального та Північно-Кримського каналів у Херсонській області, Інгулецької зрошувальної системи в Миколаївській та зрошувальних систем у Запорізькій областях. Саме в цих регіонах розташовано понад 70 % поливних площ, які зрошувались в останні роки (392 тис. га з 551 тис. га).

Крім того, «Законопроект про Операторів» передбачає запровадження двоставкового тарифу на послуги з забору, доставки води водокористувачам або її відведення. Тариф передбачатиме постійну та перемінну складові. Це дає можливість, по-перше, забезпечити фінансову стійкість Операторів та реалізацію їх інвестиційних програм через гарантоване покриття непрямих витрат (вони не залежать від обсягів поданої або відведеної води): йдеться про платіж, який буде спрямований на підтримання системи в працездатному стані. По-друге, водокористувачі отримуватимуть якісну послугу та сплачуватимуть ту вартість, яка пропорційна до обсягу її споживання. Такий підхід забезпечує встановлення більш привабливого розміру тарифу для аграріїв.

Розвиток зрошення сприятиме зростанню ринкової вартості землі, оскільки вартість меліорованих земель втричі вища від богарних. У результаті більші надходження зможуть отримати власники земель та відповідно місцеві бюджети, куди спрямовується податкова плата на землю.

Як результат, після прийняття Верховною Радою України «Закон про Операторів» у синергії з «Законом про ОВК» забезпечать максимально ефективне управління меліоративними системами та, відповідно, використання сільськогосподарських земель, зростання благополуччя громад та збільшення робочих місць у сільській місцевості. Усе це в комплексі дуже важливо для відновлення економіки в післявоєнні часи, забезпечення продовольчої безпеки України та світу.

До того ж в останні роки зміни клімату диктують всьому світові нові умови життя, і Україна має відповідати на всі виклики, пов’язані з засухою, щоб зберегти статус аграрної наддержави.

Активну участь у розробці «Закону про Операторів» брали представники Мінагрополітики, експерти Програми USAID АГРО, Всеукраїнської Аграрної Ради, IFC та Світового банку.