Українським аграрія необхідно оперативно проводити збирання врожаю

Про це повідомляє прес-служба Національної академії аграрних наук України.

Жарка та волога погода сприяє масовому розвитку бур’янів, хвороб та шкідників на посівах. За результатами проведеного моніторингу на деяких посівах озимих зернових культур спостерігаються хвороби колоса, а саме:

• септоріоз — 4,5−5%,
• фузаріоз — 4−5%,
• борошниста роса — 3,7−5%,
• оливкова пліснява — 3,9−5,2%.

«Підвищення температури повітря й часті опади і в подальшому будуть сприяти розвитку цих хвороб, тому необхідно оперативно проводити збиральні роботи», — вважають експерти.

Зазначимо, що у другій та на початку третьої декади липня спостерігалася нестійка за температурним режимом погода зі значними коливаннями добових температур повітря, спекотні дні змінювалися прохолодними. Похолодання в окремих регіонах супроводжувалося дощами різної інтенсивності та кількості, грозами, градом та шквалами.

«Середньодобова температура на 1−6°С перевищувала декадну норму і становила від 17,5°C на заході — до 27°C тепла на півдні. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалась до 30−34°С, на заході — до 26,5°С тепла, мінімальна — у найхолодніші ночі знижувалась до 9−14°С, на півдні — до 15−19°С. Поверхня ґрунту вдень нагрівалася до 57−65°С, вночі — до 6−13°С тепла», — повідомляють науковці.

Таким чином, на сьогодні важливим є питання підготовки ґрунту під майбутній урожай, найголовніше це збереження наявної вологи та накопичення майбутньої.

«Так, за багаторічними даними, кількість опадів, ймовірних у третій декаді липня та в серпні становить біля 100 мм. Якщо цю кількість зберегти від непродуктивних втрат, то створиться сприятлива ситуація для отримання своєчасних сходів, передусім — ріпаку озимого», — пояснили фахівці.

Слід зауважити, що виробники мають максимально використати рослинні рештки на потреби ґрунту з метою запобігання подальшого зменшення вмісту гумусу.

«Загортання післяжнивних решток і соломи зернових з додаванням компенсаційної дози азоту забезпечує: посилення біологічної і ферментативної активності; збагачення ґрунту амінокислотами, вітамінами та іншими біологічно активними речовинами; поліпшення аерації та поживного режиму ґрунту; збільшення кількості целюлозо-розкладаючої мікрофлори; поліпшення структури ґрунту», — підкреслили науковці.

Нагадаємо, програма страхування аграріїв в Україні може запрацювати з 2021 року.