Українські виробники меду обурюються через низькі закупівельні ціни

Про це пише «Експрес».

«Річ у тому, що більшість пасічників ― селяни, 40% із них ― старшого віку. Вони виробляють мед, але не мають ані часу, ані можливостей реалізовувати його, бо для цього треба занедбати пасіку та їхати з товаром до міста. Цим користуються закупівельники. Вони скуповують мед майже за безцінь. Тримати свій товар, очікуючи кращого покупця, пасічники також не можуть, бо мед втрачає свої корисні властивості. Тому вони віддають його дуже дешево, у середньому по 35 гривень за кілограм», ― розповів Віталій Батіг, голова Спілки пасічників.

Але на ринках і в магазинах ціна меду значно вища.

«На жаль, це так. Але держава ігнорує проблему. Для неї головне ― показники експорту. А краще б заохочували українців їсти більше меду. Колись наші пращури з'їдали по 20 кг меду на рік. Нині в Україні виробляють приблизно 1,5 кг меду на душу населення, але дуже багато йде за кордон. А Інститут гігієни харчування ЮНЕСКО рекомендує кожній людині для нормального функціонування організму споживати протягом року не менше як чотири кілограми меду. Однак до цих рекомендацій наближаються хіба що японці та новозеландці», ― зауважив експерт.

«До речі, в Японії мед продають не в магазинах, а в аптеках, і він є обов'язковим у дитячому харчуванні. Щодо Європи, то там найбільше меду їдять у Швейцарії ― приблизно 1,4 кг на душу населення. В Україні у 1982 році на кожного припадало 0,3 кілограма меду. Сьогодні ця цифра зменшилась до однієї чайної ложки на місяць, тобто до 12 грамів (трохи більше як 150 грамів на рік). І при цьому ми тішимося експорту меду, замість того, щоб замислитися: в Японії середня тривалість життя становить 88 років, а ця країна імпортує приблизно 98% меду. Середня тривалість життя в Україні ― 64 роки, а ми намагаємося вивезти свій мед, який здатний покращити наше здоров'я, продовжити життя», ― підсумував Батіг.