Українське насіння під загрозою експорту: яка ситуація на ринку та шляхи вирішення

Європейський Союз частково розблокував ввезення деяких видів насіння до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Зокрема, мовиться про посівний матеріал кукурудзи, пшениці, соняшника та ріпаку. Яка ситуація на ринку експорту насіння — у деталях розбирались члени Насіннєвої Асоціації України.

Тиск на українських фермерів

Минулого року Європарламент розробив Регламент “про тимчасову лібералізацію торгівлі”, який на прохання України мав максимально полегшити умови продажу продукції в умовах війни і поглибити торговельно-економічні відносини з ЄС та іншими країнами. Він набув чинності 4 червня 2022 року і мав діяти до 5 червня 2023 року.

Зокрема, цим Регламентом передбачалося тимчасове призупинення дії всіх тарифів (включно з квотами для сільськогосподарської продукції), антидемпінгових мит, застосування глобальних захисних заходів щодо імпорту походження з України. Разом з цим заходи з лібералізації торгівлі залежали від низки умов, а Єврокомісія, зі свого боку, мала відслідковувати ситуацію на ринку ЄС. Якщо імпорт з України загрожуватиме європейським виробникам, повернуться мита на окремі продукти після проведення відповідного розслідування.

Утім, сталося інакше. Вже на початку 2023 року фермери декількох країн-членів ЄС натиснули на уряд і міністри сільського господарства виступили з пропозицією про введення спеціальних профілактичних заходів щодо українського зерна і насіння, яке ввозиться на територію ЄС.

У квітні цього ж року Польща несподівано ввела заборону на ввезення ряду товарів з України: молока, м’яса, яєць, меду, цукру, сухих кормів, а головне - зерна та насіння. Першими на роздоріжжі опинилися польські митники, у яких на руках було дві постанови: про лібералізацію торгівлі, що є вищим положенням, і нововведення від власного уряду. Для виконання взяли до уваги другу постанову. Як наслідок, на кордонах утворилися величезні черги, затримувалися поставки, не виконувалися контракти і підірвався авторитет українських компаній.

Дедалі більше. 2 травня Європарламент прийняв Резолюцію, згідно з якою запроваджувалися спеціальні процедури перевірки, таких видів зерна як: пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник, що завозяться з України на територію Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Тобто внаслідок поспішного і необґрунтованого рішення виникли значні проблеми в українських експортерів та їхніх європейських замовників зерна та насіння. 

Проблеми експорту зерна і насіння

Перша проблема стосувалася контрактів. Хоча Єврокомісія розтлумачила Регламент так, що нібито дозволяється виконувати ті документи, що були укладені до 2 травня. Однак зерновози все ж блокувалися на кордоні. Європейські клієнти розривали контракти через “ненадійність” українських компаній і острах, що ситуація може тільки погіршуватися. Поганим варіантом є пошуки інших шляхів ввезення, оскільки це буде відвертою дискредитацією. 

Друга проблема - це питання самих поставок. Після декількох роз’яснень і поправок транзит через зазначені вище 5 країн дозволявся, але проблема для українських виробників, що основні клієнти зосереджені саме там. Тільки до Румунії ввозилося 18,6% насіння й олії. У Польщу поставлялося 12,7%, а в Болгарію - 11,5%. За підрахунками Мінагрополітики, за три місяці недоекспорт українських аграріїв на всі товари сягав $650 млн без урахування транзиту. 

Ще одним підводним каменем є проблема логістики. Допоки країна-агресорка Росія блокує морські порти, перевезення наземним транспортом - не найкращий, але єдиний доступний варіант. Тоді постає питання часу, яке розтягується на щонайменше три тижні.

І четверта найгарячіша проблема - у Регламенті вказані загальні торгові коди продуктової групи для соняшника, ріпаку, кукурудзи та пшениці. Це значить, що неможливий імпорт не лише товарного зерна, але й насіння для сівби. Навіть ті компанії, які вирощували насіння для своїх потреб на території України, не могли його отримати вчасно.

Таким чином єдиний варіант для галузі аби протриматися - експорт - опинився під величезною загрозою.

Дії Насіннєвої асоціації України

Насіннєва асоціація України звернулася до європейських колег з асоціації Euroseeds для розтлумачення основних положень щодо експорту насіння. Генеральний секретар Гарліх фон Ессен поспілкувався з представниками європейської влади і підтвердив, що обмеження з’явилося через “недостатнє розуміння”. Важливим пунктом у його відповіді була заява, що насіння не створювало і не створює логістичних перешкод. Воно не загрожує економіці європейських фермерів і не формує конкуренції.

Також представники Асоціації звернулися з відкритим листом до представника України при ЄС. У ньому заявили про важливість співробітництва з представниками Європейського Союзу. Проблема, яка виникла, викликає занепокоєння у європейських фермерів, які не можуть вчасно отримати якісне насіння у достатній кількості. Це може стимулювати відвертий дефіцит на ринку та підвищення цін для підприємців. 

Багато компаній, які базуються в ЄС, інвестували значні кошти у селекцію насіння на території України для місцевого ринку та управління своєчасними поставками за кордон. Приблизні збитки для України та європейських насіннєвих компаній попередньо оцінюються у 100 млн євро. А головним є те, що заборона українського насіння відповідає необгрунтованій дискримінації. 

Тому представники Насіннєвої асоціації України наголосили на чіткій визначенності продукції, яка експортується до країн Польщі, Словаччини, Болгарії, Угорщини та Румунії. 

Проміжне і неостаточне рішення

Наразі Європейський Союз ще на рік подовжив дію торговельної лібералізації. Разом з цим зменшив перелік товарів, які до 15 вересня 2023 року обмеженні на ввезення до 5 вищезгаданих країн. Мовиться про насіння пшениці, кукурудзи, соняшника та ріпаку. Але під питанням ще залишається посівний матеріал олійних культур, включно з соєю та цукровими буряками. Насіннєва асоціація України продовжить роботу у цьому напрямку і зі свого боку виражає солідарність з тими компаніями, які потерпають від швидких та необгрунтованих рішень ЄС. 

Експорт насіння продовжує залишатися єдиним варіантом для галузі. В Україні значно скоротилися продажі порівняно з минулими роками. Компанії орієнтовані саме на експортні поставки, зокрема і на наступний рік.