Україні загрожує втрата внутрішнього ринку винопродукції — експерт

Таку думку висловила Ольга Ходаківська, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН, передає прес-служба закладу.

«Частка продажу через роздрібну мережу виробленого в Україні вина скоротилась торік до 52%, проти 62% у 2017 році та 85% у 2005 році; коньячних виробів — до 65% проти 80% у 2017 році; ігристих і шампанський вин — до 60% порівняно з 75% у 2017 році», — розповідає Ходаківська.

Причинами цього слугувало зменшення обсягів збору й переробки винограду на виноматеріали, обмежена купівельна спроможність, експансія товарів іноземного виробництва на ринку України. Зокрема, у 2019 році на виноматеріали було перероблено лише 124 тис. т, що удвічі менше показників попередніх років — 271 тис. т у 2017 році і 274 тис. т у 2018 році.

«У результаті суттєво скоротився обсяг вироблених виноматеріалів, який за оцінками 2019 року становив лише 9,9 тис. декалітрів. При тому, що у 2018 році обсяг виробництва виноматеріалів був удвічі більшим — 19,7 тис. декалітрів», — пояснює Ходаківська.

Таким чином, внутрішній ринок заповнюється імпортною виноробною продукцією. Так, за результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, обсяг імпорту виноградного вина у 2019 році зріс до 55,7 тис. т, тоді як експорт цього виду вітчизняної агропродукції впав торік майже у 6 разів — до 8,8 тис. т проти 51,4 тис. т у 2018 році. У результаті Україна має від'ємне зовнішньоторговельне сальдо — $135 млн.

«Закуповуючи значну кількість вин, коньячних спиртів і інших виноматеріалів за кордоном, ми сприяємо розвитку зарубіжного виноградарства і виноробства, руйнуючи при цьому свою економіку. Для того щоб вирішити наявну проблему та не втратити існуючий вітчизняний потенціал доцільно наразі переглянути вектор державної політики щодо розвитку виноградарства та виноробства в Україні», — стверджує експерт.

Тож вектор державної політики щодо розвитку виноградарства та виноробства в Україні слід націлити на реалізацію комплексу заходів, який включатиме:

• стимулювання закладки молодих виноградників шляхом надання пільг в оподаткуванні та компенсації вартості саджанців у розмірі 80−90%;
• підтримку вітчизняної селекції, сорти якої мають високу біоадаптивність, високу стійкість до хвороб, а за такими ознаками, як зимостійкість, посухостійкість та смакові якості здебільшого переважають зарубіжні аналоги;
• компенсацію витрат, понесених на створення систем краплинного зрошення;
• усебічну підтримку брендів «Вина України», «Коньяки України» тощо;
• прийняття й реалізація державної програми підтримки експорту винопродукції, просування її на зовнішні ринки та пошуку нових ринків збуту;
• стимулювання розвитку гастрономічного й винного туризму, що сприятиме відновленню галузі та розвитку сільських територій;
• формування виноградарських та виноробних кластерів;
• захист внутрішнього ринку від низькоякісних контрафактних товарів.

«Виноградарство й виноробство — це не лише смачний виноград та хороші й якісні вина. Це одна із соціально значущих галузей агропродовольчого сегменту, яка забезпечує створення робочих місць, генерування доданої вартості, наповнення бюджетів виноградарських регіонів України. Не слід забувати і про наші конкурентні переваги. Так, виноградники і виноробні Південної Бессарабії знаходяться на одній широті з Бордо (Франція) та П'ємонт (Італія). Це найкращі кліматичні умови для виноградарства», — підкреслює Ольга Ходаківська.

Крім того, свої переваги мають і решта виноробних регіонів України. За словами фахівця, щоб врятувати виноробну галузь України варто докласти усіх можливих зусиль, аби наявний вітчизняний потенціал був реалізований повною мірою.

Нагадаємо, Італія стала найбільшим імпортером вина в Україну.