Україні потрібно розвивати равликівництво

Про це повідомляє agronews.ua.

Позитивна динаміка до збільшення експорту зумовила внести равликівництво до списку підгалузей тваринництва, на які передбачалися непрямі дотації для фермерських господарств. Проте для виробників равликів вони не були використані. Популяція равликів в Україні стимулюється на державному рівні недостатньо. Ринок равликів продовжує працювати за сірими схемами. Впровадженні реформи допомогли легалізувати експорт. Але за кордон українських молюсків продають як сировину за низькими цінами. Наприклад, у пунктах прийому, що створені в західній Україні, в населення їх збирають цілими фурами біля 15 грн/кг.

98% загального обсягу експорту равликів скуповує Литва за ціною євро за кг молюсків. Там закуплене переробляється на напівфабрикати та відправляється в країни ЄС — Італію, Іспанію, Францію, Угорщину за ціною вже 4-5 €/кг.

В Європі равликова ікра продається більш ніж за тисячу євро за кілограм — дорожче за червону та чорну. В Україні не роблять готовий продукт, віддаючи сировину за безцінь. І за словами учасника руху захисту равликів Борислава Ситницького, це, зокрема, тому що немає державної програми равлиководства.

Крім того, члени руху наголошуть, що існує ще ряд необхідних для підтримки вітчизняних равлиководів кроків. В першу чергу потрібно запровадити державну програму равликівництва, прорахувати необхідну кількість виробництва ікри та слизу равликів для забезпечення європейських ринків, розробити цивілізовані стандарти розведення молюсків та умови їх тримання на фермах, затвердити норми техніки безпеки у равлиководстві за стандартами ЄС, заборонити збір равликів у дикій природі, що шкодить екосистемі країни та створює недоброякісну конкуренцію фермерам. А також дуже важливо створити «зелений коридор» експорту у Європу та інші країни світу, вивівши український ринок равликів з тіні.

Україна має такі самі сприятливі кліматичні умови для розведення равликів, що і Франція, бо знаходиться у тій самій широті. Тому для нас равликівництво — це дуже переспективно і може стати «золотою експортною жилкою» для держави.

Нагадаємо, що до 2016 року в світі збір равликів становив 600 тис. тонн, з яких тільки 15 % вирощували фермери, а решту збирали в природі. Проте, у 2017 році в ЄС заборонили природний збір, що відкриває широкі перспективи перед виробниками.