Україні потрібно інвестувати $270 млн в річкову інфраструктуру — ЄБА

Про це повідомила координатор логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації Ярина Скороход під час «Річкового форуму 2019», передає agroportal.ua.

«Експорт постійно зростає, але держава не має чіткої відповіді, як вивозити продукцію. Залізничні перевезення стають дорожчими через підвищення тарифів, закриваються станції й відповідно проходить певна модернізація інфраструктури, відбувається тотальна маршрутизація, до якої ринок не був готовий. Також потрібно враховувати, що в Україні дуже високі ставки портових зборів, до того ж був прийнятий новий курс щодо автоперевезень — габаритно-ваговий контроль. У цій структурі перевезень внутрішні водні шляхи вбачаються багатьом учасникам як певна альтернатива для перевезення продукції», — зазначає Ярина Скороход.

За її словами, в питаннях реформування сектору річкової логістики і взагалі інфраструктури Україна має досить стримані успіхи.

«Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС ми імплементували тільки один євроінтеграційний проект щодо створення Дорожнього фонду. Проте, що стосується внутрішніх водних шляхів, наразі жоден із проектів не реалізовано, що є сигналом як для європейських партнерів, так і для українського бізнесу», — зазначає Ярина Скороход.

Вона переконана, що якщо і надалі відтерміновувати прийняття важливих правових актів, у тому числі й Закону «Про внутрішні водні шляхи», європейські партнери можуть скоротити діючі програми та фінансування.

«Є ще дуже багато нормативно-правових актів, які потрібно прийняти, в тому числі окремий закон, що передбачає річкові перевезення, має бути певна стратегія щодо внутрішніх водних шляхів і бачення, яким чином буде розвиватися ця галузь.

Якщо говорити про наявне регулювання річки, то наразі це 45 нормативно-правових актів, при цьому 16 з них були визнані такими, що мають незаконний характер, а 5 визнані неактуальними. Тому працювати за даною нормативно-правовою базою виявляється дуже складним процесом», — розповідає Ярина Скороход.

За її словами, суднохідні річкові шляхи з 4 тис. км скоротилися до 1,6 тис. км, а з 3 тис. км шляхів, які мають гарантовані глибини, лишилася лише 1 тис. км.

«Чіткої стратегії на днопоглиблення у держави і влади немає. Тендери на днопоглиблення відбуваються, але при цьому немає фактичної реалізації. Є випадки, коли бізнес самостійно інвестує в днопоглиблення і річкову інфраструктуру, що є дуже ризикованою справою в наявних умовах», — підсумувала Ярина Скороход. 

Нагадаємо, поступове відкриття навігації на річці Дніпро в 2019 році почалося 6 березня на гідротехнічних спорудах нижнього каскаду — Каховському шлюзі і Запорізькому районі гідротехнічних споруд (РГС).