Україна посідає передостаннє місце у списку за співвідношенням експорту-імпорту насіння

Про це розповів Олександр Захарчук, доктор економічних наук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».

В умовах глобалізації жодна країна не забезпечує себе насінням на всі 100%, неодмінно зберігаючи при цьому частку власного виробництва цього специфічного товару з високим вмістом інтелектуальної власності. Адже вартість тонни насіннєвої пшениці дорівнює вартості 5−10 тонн товарного зерна пшениці, а продавши за кордон тонну насіннєвої кукурудзи можна придбати до 50−70 тонн товарного зерна кукурудзи.

«У цьому контексті найбільш вагомим показником ефективності розвитку країни на світовому ринку насіння є співвідношення експорту цього виду сільгосппродукції до його імпорту. Адже основні країни-експортери насіння є одночасно й найбільшими імпортерами», — повідомляє Захарчук.

За даними Міжнародної насіннєвої федерації (ISF), найбільший імпорт насіння у грошовому вираженні щорічно здійснюють:

Нідерланди — $1017 млн,

Сполучені Штати Америки — $1003 млн,

Франція — $769 млн,

Німеччина — $693 млн,

Італія — $540 млн,

Іспанія — $531 млн,

Мексика — $455 млн,

Російська Федерація — $442 млн,

Україна — $439 млн,

Китай — $366 млн.

«Таким чином, Україна знаходиться на „почесному“ 9 місці в компанії найпотужніших агровиробників світу. Втім, це не є перевагою з огляду на місце нашої держави у рейтингу експортерів насіннєвої продукції. Нідерланди, які очолюють рейтинг країн-імпортерів насіння, посідають лідируючу позицію й у топ-10 експортерів насіннєвого матеріалу. Щорічні закордонні поставки Нідерландів цього виду сільгосппродукції складають — $2040 млн, з них $1622 млн — насіння лише овочевих культур. На другому місці знаходиться Франція з обсягами експорту насіння у $1801 млн, на третьому — США з результатом у $1712 млн», — додає науковець.

Також, провідні місця у рейтингу посідає низка європейських країн:

Німеччина — $783 млн,

Угорщина — $480 млн,

Італія — $387 млн,

Данія — $312 млн,

Румунія — $296 млн.

Замикають топ-10 експортерів насіння із майже з однаковими результатами — Чилі ($285 млн) та Канада ($282 млн).

«На жаль, України немає ані у топ-10, ані у топ-20 країн — експортерів насіння. Наша держава посідає скромне місце у кінці цього списку з результатом у $13−15 млн на рік», — зазначає Олександр Захарчук.

За результатами проведеного науковцями Інституту аграрної економіки дослідження, позитивні надходження від експорту насіння порівняно з його імпортом мають лише:

Нідерланди — +$1023 млн,

Франція — +$1032 млн,

Сполучені Штати Америки — +$709 млн,

Німеччина — +$90 млн.

Решта провідних країн — експортерів насіння мають негативне сальдо експортно-імпортних операцій з насінням, зокрема:

Китай — -$161 млн,

Італія — -$173 млн,

Іспанія — -$268 млн,

Мексика — -$268 млн.

«Нагальною потребою сьогодення є створення умов для переважного використання насіння вітчизняної селекції, забезпечення продовольчої безпеки держави, а також сприяння реалізації потенціалу України щодо нарощування експорту насіння до $1,5 млрд», — стверджує експерт.

На думку науковця, вкрай важливо із залученням усіх зацікавлених сторін — держави, виробників насіння, селекціонерів, науковців, маркетологів та інших — визначити подальші шляхи покращення якості українського насіння, особливо гібридів; розробити механізми боротьби з фальсифікатом насіння; запровадити підтримку українського насінництва на внутрішньому ринку; збільшити надходження коштів за рахунок сплати ліцензійних та селекційних платежів для підтримки вітчизняної селекції.

«Реалізація цих заходів сприятиме визнанню українського насіння іншими державами та отриманню дозволу на його продаж на території ЄС, що необхідно для диверсифікації виробничих потужностей по всій Європі, зменшення ризиків виробництва в одній кліматичній зоні та запровадження цивілізованого обігу насіння на внутрішньому ринку з можливістю виходу на найкращі ринки Європи та світу», — підсумовує Захарчук.

Нагадаємо, Україна розширила участь в насіннєвих схемах ОЕСР.