Україна до 2030 року планує скоротити парникові гази від аросектору на 14%

Про це розповіла Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, передає прес-служба міністерства.

«Сукупно викиди від обробки землі, використання добрив, поводження з гноєм та від тваринництва складають майже 90 млн тонн СО2. Водночас, впливаючи на клімат, агропромисловість є однією з найбільш вразливих до кліматичних змін», — повідомляє Ставчук.

Так, середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, вже піднялась на 1,1°С. І ці зміни відчутні для аграріїв. Потягом наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8−1,1°С. За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С.

«Це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності. І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% - із збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо у липні і серпні. Це також критичний фактор для сільського господарства», — пояснює заступниця міністра.

За її словами, агропромисловий сектор важливий в структурі економіки України і в той же час є потужним джерелом викидів парникових газів. Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства варто приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди та курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі.

«Для вироблення екотрансформаційної політики у сільському господарстві наразі Міндовкілля проводить консультації щодо другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. До НВВ2 входять такі кліматоохоронні заходи, як поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку; внесення добрив, що повільно вивільняються; збільшення частки виробництва органічної продукції; посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій», — підкреслює Ірина Ставчук.

Крім того, за спільними підрахунками Міндовкілля та Мінекономіки їх реалізація дозволить до 2030 року скоротити викиди парникових газів від сільського господарства на 14% від поточного рівня, а за категорією викидів від ріллі та пасовищ — на 20%.

«Також Міндовкілля завершує розробку рамкової Стратегії з адаптації до зміни клімату та спільно з Мінекономіки працює над імплементацією нітратної директиви ЄС. Міністерство ініціювало спільно з Мінекономіки реформу системи управління зрошувальними системами, а функції формування та реалізації політики в цій сфері вже передані до новоствореного Мінагрополітики. Це також є важливим для розвитку сектору сільського господарства та його адаптації до кліматичних змін», — підсумовує заступниця міністра.

Нагадаємо, Nestle планує до 2050 року досягти нульового балансу викидів.