Трактор за півціни: чи стане потримана техніка популярнішою за нову

У 2014 році ринок сільгосптехніки обвалився. За даними митної статистики, торік в Україну було імпортовано сільгоспмашин на 560 млн дол., що майже вдвічі менше, ніж у 2013-му. «Причина різкого падіння попиту — економічна криза і, як результат, обмежений фінансовий ресурс аграріїв, — каже генеральний директор «Джон Дір Україна» Ігор Кутовий. — У першу чергу сільгоспвиробники, як правило, витрачали кошти на насіння, пестициди, добрива. І тільки потім думали про техніку».

В 2015 році ринок продовжив просідати. За оцінками «Джон Дір Україна», за підсумками року буде продано сільгосптехніки на 200—250 млн дол. «І це оптимістичний сценарій», — каже Кутовий.

Підтверджують цей прогноз і результати першого півріччя 2015 року. За даними компанії «МАРКОМ», основних видів сільгосптехніки (трактори, зернозбиральні комбайни, посівні агрегати, жатки) за цей період імпортовано в Україну на 102 мільйони доларів проти 272 мільйонів у першому півріччі-2014.

Скорочення ринку відбулося в першу чергу за рахунок нових сільгоспмашин. В січні-червні 2015 року імпорт нової сільгосптехніки зменшився в три рази, порівняно з аналогічним періодом торік. Тоді, як імпорт потриманої техніки — лише на 20%, підрахували в «МАРКОМ». Всього в першому півріччі 2015 року імпортовано в Україну потриманих сільгоспмашин на 20 мільйонів доларів проти 25 мільйонів у січні-червні роком раніше.

На фоні падіння поставок нової техніки частка потриманої в імпорті зросла з 9% в І півріччі 2014 року до 19% — в І півріччі 2015-го.

Таку динаміку Кутовий пояснює браком доступних фінансових ресурсів. Більшості господарств навіть у найуспішніші для української економіки роки не вистачало вільних коштів на придбання нової техніки. Але на допомогу приходили банки та лізингові компанії, які пропонували різні програми. Часто покупців нової техніки кредитували самі компанії-імпортери та їх західні партнери. Вони ж брали на себе пошук оптимальних для клієнта умов фінансування.

На сьогодні можливостей скористатися кредитними ресурсами мало — відсотки занадто високі. В результаті аграрії відкладають придбання нової сільгосптехніки до кращих часів або шукають альтернативи у вигляді більш дешевої вітчизняної техніки чи потриманої імпортної. Зі слів директора компанії «МАРКОМ» Валерія Берлета, інтерес аграріїв до б/в-сегменту зумовлено меншою ціною, що цього року є нагальним як ніколи, а також підігрівається дефіцитом нової техніки в Україні. «Через падіння попиту імпортери скоротили замовлення сільгоспмашин на заводах. Аграрії почали отримувати гроші за зерно і бажають конвертувати їх в техніку, боячись подорожчання. Новий комбайн чи трактор із заводу можна чекати кілька місяців. Тоді, як потриманий вже є в Україні чи в Європі, звідки його можна швидко привезти», — пояснює він.

Найбільш активні

Потриману техніку в Україну доставляють з Північної Америки і ЄС. За даними найбільшого порталу з продажу спецмашин мascus.com.ua, великі майданчики потриманих сільгоспмашин знаходяться в США (станом на початок вересня 19 000 оголошень), Німеччині (18 300), Данії (18 100), Швеції (5000), Нідерландах (4600), Фінляндії (4300), Польщі (2500), Великобританії (2000).

На першому місці за кількістю оголошень — трактори (18 900). На другому — кормозаготівельні машини (9900), на третьому — ґрунтообробні агрегати (9500). Зернозбиральні комбайни та жатки посідають четверте місце з 7300 пропозиціями.

Серед брендів лідирує John Deere — 14 000 оголошень. Значно відстають CLAAS (3700), New Holland (3200), Case IH (2600). Замикає п’ятірку Massey Ferguson (2200).

Більшість техніки, що пропонується, випущена п’ять-десять років тому. Щоправда, трапляються і раритети, як, приміром, трактор McCormick D-214 1960 року випуску. Машину в справному стані можна придбати в Німеччині за 6000 євро.

Якщо говорити про Україну, то до нас везуть переважно потримані трактори, зернозбиральні комбайни та сівалки. В імпорті тракторів в першому півріччі 2015 року частка потриманих у кількісному вираженні склала 14%, зернозбиральних комбайнів і зернових сівалок — по 50%, порахували в МАРКОМ. «Помітна також тенденція росту імпорту потриманих жаток для збирання сої. Це є результатом зростання інтересу аграріїв до цієї культури в останні роки», — пояснює Берлет.

За даними мascus.com.ua, кількість актуальних пропозицій в перші дні вересня в Україні становила близько тисячі, включаючи внутрішні перепродажі та демонстраційні машини з виставок і днів поля. Серед пропозицій лідирують ґрунтообробні агрегати, сівалки, трактори. Серед брендів — John Deere, CLAAS, Kuhn та білоруський МТЗ.

Що далі?

Як зазначає Берлет, у зв’язку з кризою відсоток покупців нових агрегатів зменшився, але це тимчасово — як тільки аграрії отримають доступ до кредитів, продажі нових машин нарощуватимуть оберти, а частка потриманих в обсязі ринку відповідно скорочуватиметься, переконаний він. Погоджується з цим і Кутовий, зазначаючи, що вже в 2016 році ринок нової сільгосптехніки показуватиме ріст, а в 2017 чи 2018 вийде на показник 2013-го, коли в Україні було реалізовано сільгоспмашин на 1 мільярд доларів.

Низька ціна на стару техніку — не може перекрити переваг нової, кажуть опитані Agravery.com аграрії. «Для когось вторинний ринок став виходом із ситуації, але конкуренції потримана техніка новій скласти не може», — переконаний директор з виробництва агрохолдингу «Кернел» Віталій Ставнічук.

Перш за все нова техніка бере продуктивністю. Можливість виконати більший обсяг роботи в короткі агротехнічні терміни є ключовим фактором, який вирізняє нові моделі від старих. «Можна працювати і потриманими тракторами та комбайнами. Але якщо розраховувати на високі врожаї, техніка потрібна відповідна», — пояснює Ставнічук. «Старий комбайн частіше ламається і втрачає більше зерна, ніж новий. До того ж нова техніка підтримує сучасні системи точного землеробства», — додає він.

«Маємо намір купити два трактори. Порахували, скільки коштують оригінальні запчастини, шини, якими є витрати пального, зупинилися на нових тракторах», — розповідає Віктор Кожухаренко, голова фермерського господарства «Вікторія» (Одеська обл.), що обробляє 5 тисяч га.

На користь нової техніки говорять і фінансові програми, які пропонують дилери. «Зараз можна отримати непогані знижки, в тому числі на подальше обслуговування і запчастини, а також пільгові кредити — навіть на п’ять років», — пояснює Кожухаренко.

«Фактор дилера дуже важливий і з точки зору сервісу, — додає Ставнічук. — Складна техніка потребує вчасного обслуговування та навчання операторів».

До того ж ринок потриманої сільгосптехніки схожий на ринок автомобільного «секонд-хенда», додають експерти, і формується внутрішніми перепродажами між господарствами та невеликими гравцями. «Якщо подивитися, хто і скільки імпортує та продає потриману техніку, то це компанії другого ряду», — коментує Берлет.

Для великих дилерів, які дотримуються системних підходів у просуванні й обслуговуванні сільгоспмашин, сегмент потриманої техніки майже нецікавий — продаються, як правило, або демонстраційні машини, або машини за програмами трейд-ін.

Водночас, значна цільова аудиторія для потриманої техніки залишатиметься. Це невеликі господарства. «Для агрохолдингів така техніка нецікава. А ось для фермера, коли є потреба в одному тракторі чи комбайні, то це може бути й потриманий. Це ж стосується і ґрунтообробної та посівної техніки, де не потрібний складний ремонт», — додає Ставнічук.

Ще одним фактором, який може вплинути на сегмент потриманих сільгоспмашин, є впровадження заборони на імпорт сільгосптехніки старше п’яти років. Такі ініціативи постійно озвучуються під соусом захисту вітчизняних виробників.

Євген Пилипенко

фото: pixabay.com