Сумнівна першість: чому Україна має шанси втратити четверте місце серед виробників картоплі
Україна — четвертий виробник у світі. На перший погляд — прекрасна ситуація, в якій вона контролює 6,2% від світового виробництва. Лише на перший погляд.
10 лютого в рамках проведення Міжнродної виставки «Фрукти. Овочі. Логістика 2016» відбувся 7 Голландсько-український агробізнес форум «Проблеми та перспективи для професійних виробників картоплі в умовах зони вільної торгівлі з ЄС».
Україна — один з найбільших світових виробників картоплі. У світі в 2015 році вирощують понад 320 млн т картоплі різних видів, з них понад 20,8 млн т — в Україні. Адже вона четвертий виробник у світі. На перший погляд — прекрасна ситуація, в якій Україна контролює 6,2% від світового виробництва. Лише на перший погляд. Середня урожайність — 16-18 ц/га. Європейська урожайність — 51 ц/га. Понад 80% даного продукту вирощується на присадибних ділянках жителів сільської місцевості для власних потреб та на продаж. І лише 15-20% можуть «з потугами» відповідати світовим стандартам якості. А картоплі, яка виробляється згідно світового стандарту Global Gap (необхідного для експорту фруктів та овочів до розвинених ринків), менше 3% від загальноукраїнського виробництва.
Відповідно, маємо ситуацію, коли Україна є в трійці виробників Європи за об’ємом вирощеної картоплі, але не за якістю. Після втрати ринку РФ (частка у світовому імпорті картоплі та продуктів її переробки Росії становить 11,6%) українські картоплярі стикнулись із проблемою відсутності ринків збуту. Звісно, у 2015 році українські підприємства експортували майже 12 тис. т до Білорусії, Грузії, Азербайджану, Молдови та Туреччини. Але у порівнянні із загальним об’ємом та можливостями виробництва кількість експортованої картоплі не вирівняє ситуацію на ринку.
З іншого боку, існують цікаві для картоплярів ринки Південної Кореї, Японії та Малайзії. Звернемо увагу на Японію, до якої 500 тис. т картоплі імпортується щороку. З них 300 тис. т — у вигляді заморожених продуктів (фрі, снеки). Споживання тримається на рівні 17-18 кг на рік, але за даним USDA постійно зростає на півкілограма. Левову долю даного ринку займають США з показником у більш ніж 200 тис. т. Але Україна за рахунок офіційної відсутності ГМО може зайняти хорошу нішеву позицію на даному ринку. Також на ринку Кореї затребуваним продуктом є картопляний крохмаль, у КНР — картопляне борошно.
І знову на арену виходить питання якості. Дані ринки є прибутковими і ємними, але потребують відповідних стандартів якості, зокрема згідно сертифікації Global Gap, визнаної усіма провідними гравцями ринку. А в Україні більшість картоплярів, про якійсь стандарти, окрім ДСТУ і не чули. Тому розмова про повноцінний експорт продуктів переробки картоплі з України буде не доречною, поки не будуть побудовані задовільні потужності з переробки. Зрозуміло, що це вартує великих коштів. Тому картоплярам та профільним асоціаціям варто розглянути варіанти кооперативної переробки картоплі на заморожені напівфабрикати, крохмаль та борошно. Тобто разом збудувати 1-2 сучасних підприємства по виробництву даних товарів. Не останню роль у цьому процесі відіграє в впровадження серед більшості гравців ринку системи контролю якості сировини. Сподіваємось, Держпродспоживслужба з 1-го березня розпочне запуск структурних змін у підходах до контролю безпеки харчових продуктів. У інакшому випадку через 5-8 років України може вже не стати у списку ТОП-5 світових виробників.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)