Суцільні соняхи: як нова технологія посіву може збільшити врожайність

Традиційно соняшник у нас висівають пунктирним способом: залежно від технології між рядками залишають від 40 до 70 см. За суцільного посіву просапні сівалки заміняють зерновими з відстанню між сошниками 12,5—15 см. 

Ця технологія для України є новою лише відносно. Ще в 1980-х роках на Сході проводили досліди зі звуженим висіванням соняшнику. «Але тоді не вдалося вирішити проблему з бур’янами — не було якісних гербіцидів. Крім того, на той час в Радянському Союзі не існувало техніки, яка б рівномірно розподіляла насіння полем та чітко витримувала норму і глибину висівання», — розповідає маркетолог українського представництва австрійського виробника сільгосптехніки Pӧttinger Володимир Мірненко.  

Нині ситуація інша: аграріям доступні високоврожайні гібриди, якісна агрохімія, ефективна посівна та збиральна техніка. «Сім-вісім років тому в Україні зріс інтерес до технології. Ми працюємо з багатьма господарствами, де експериментують з суцільним посівом соняшнику. Є клієнти, які взагалі відмовилися від широкорядного посіву», — додає Мірненко.

Одними з перших нову технологію апробували в компанії «ТАК-Агро», що обробляє землі в Київській та Одеській областях. «Перші експерименти провели шість років тому. Посіяли на невеликій площі. Врожайність на 10—15% перевищила результат посівів з шириною міжряддя 70 см», — розповідає керуючий відділення компанії в Київській області Валерій Касяненко. Після кількох років експериментів у компанії зробили ставку на суцільний посів. «Щоразу ми отримували на 3-5 ц/га більше, порівняно з класичною технологією. Максимальна врожайність — майже 50 ц/га, які ми мали на майже 200 гектарах. Під соняшник компанія відводить до 2 тисяч гектарів. Не важко порахувати, про які додаткові обсяги врожаю йдеться», — додає Касяненко.

Технологію суцільного посіву соняшнику три роки тому впровадили і в господарстві «Соснова» (Київська обл.). "Придбали посівний комплекс, яким нам порадили, і соняшник. Перший рік відвели п’ятдесят гектарів. Зараз сіємо вдесятеро більше", — розповідає агроном підприємства Олександр Бабій. — "Позаминулого року вийшли на врожайність 36 ц/га, що дещо більше, ніж за широкорядного посіву".

Як це працює

За класичної технології вирощування соняшнику важко підвищувати врожайність культури, розповідають опитані Agravery.com аграрії. Як показала практика, якісного насіння, наявності вологи в ґрунті, дотримання термінів сівби та інших необхідних умов замало. «Важливо, щоб кожна рослина мала оптимальну площу живлення. Досягнути цього за широкорядного посіву неможливо», — пояснює Касяненко. «За широкорядного посіву площа живлення рослини нагадує вузький прямокутник. За суцільного вона близька до круга чи квадрата. Це більш оптимально для рослини: краще розвивається коренева система, яка бере з ґрунту необхідні речовини», — додає Мірненко.

  Суцільний посів. Сходи соняшнику  

«Норму висівання підвищили незначно: з 65 тисяч до 70 тисяч насінин на гектар. Але якщо за класичної технології рослини скупчуються в рядках, то за суцільного посіву вони розміщуються більш рівномірно на площі живлення. Перераховував: сім насінин на квадратним метр. Маючи кращий доступ до вологи, світла, поживних речовин, рослинам не потрібно конкурувати між собою. Все це напряму впливає на формування врожаю, на його якість», — розповідає Бабій.

Суцільний посів зменшує також втрату вологи, що особ­ли­во важли­во в сте­по­вих регіонах. «При широкому міжрядді листочки закривають поле пізно. Як результат — значна частина вологи випаровується з ґрунту. За суцільного посіву листочки швидше закривають ґрунт, затримуючи сонячні промені. Рослини тим самим отримують більше вологи і краще переносять спеку. Зростає й площа освітлення листочків, що важливо для формування кошика», — розповідає Мірненко.  

  Суцільний посів. Повне закриття листям землі на 3 тижні раніше, ніж при  посіві рядками.  

Сіяти з економією

Як зазначають аграрії, крім підвищення врожайності суцільний посів економить час і гроші на посівну кампанію і догляд за посівами. «З суцільним посівом ми вирішили багато організаційно-виробничих проблем, знизивши собівартість», — зазначає Бабій. 

По-перше, для сівби потрібна та ж техніка, що й для зернових культур і сої. «Краще — посівний комплекс, — радить Касяненко. — Таким чином ми виключили з технологічного ланцюжка таку операцію, як культивація. А це 10—12 л дизпального пального, зекономленого на гектарі».

По-друге, використання зернової сівалки знімає навантаження з просапної, якою сіють соняшник за класичною технологією. «Починаємо сіяти кукурудзу, не чекаючи, коли завершиться сівба соняшнику. Тим самим не упускаємо оптимальні агрономічні терміни», — додає Бабій.

По-третє, зростає швидкість роботи. «Раніше соняшник сіяли 16-рядковими просапними сівалками. Її оптимальна робоча швидкість — 8 км/год., засівали за добу не більше 80 га. Сучасний посівний комплекс може працювати з насінням соняшнику зі швидкістю 17 км/год. Таким чином шестиметровим агрегатом за добу засіваємо більше 100 га, дев’ятиметровим можна і двісті зробити», — зазначає Касяненко.

Схожі результати отримали і в господарстві «Соснова». «Широкозахватною просапною сівалкою сіяли за добу близько 70 га. Зараз використовуємо посівний комплекс з шириною захвату 8 м. Сіємо зі швидкістю 13 км/год. За добу обробляємо до 140 га», — розповідає Бабій.

Ще одна стаття скорочення витрат — боротьба з бур’янами. «Вносимо гербіцид і фунгіцид. Уже в фазі розвитку 6—7 пар листочків, рослини закривають міжряддя, пригнічуючи ріст бур’янів. Таким чином можна відмовитися від як мінімум одного обробітку поля засобами захисту рослин», — розповідає Касяненко. 

Єдиний агрегат, який необхідно придбати, — спеціальна жатка для комбайна. «На сьогодні такі жатки набувають все більшої популярності, оскільки показують менший відсоток втрат порівняно з рядковими. В господарствах їх часто використовують і на посівах з міжряддям 70 см. Це скорочує термін окупності агрегату», — додає Мірненко. Щоправда, в деяких господарствах обходяться більш дешевими рішеннями, використовуючи звичні зернові жатки, на які встановлюють спеціальні додатки для збирання соняшнику.

Не помилитися

Як і кожна технологія, суцільний посів має ризики. «При чому вони вищі, ніж для класичної», — розповідає Мірненко. Важливу роль відіграє селекція. «За суцільного посіву рослини мають слабші стебла, є небезпека вилягання. Тому необхідно використовувати низькорослі сорти або гібриди, стійкі до вилягання», — додає він. Погоджується з ним Касяненко: «Купуємо насіння сингентівських гібридів. Саме воно дало найвищі врожаї». Низькорослі сорти в компанії не використовують, натомість є досвід застосування регуляторів, які гальмують ріст рослини у висоту і зміцнюють стебло.

Крім того, важливо запастися якісними стартовими гербіцидами. «Якщо на широкорядному посіві вони не спрацювали, є можливість прополоти міжряддя. За вузьких рядків боротися з бур’янами механічним способом можливо лише на ранніх стадіях розвитку соняшнику, — пояснює Бабій. — Вже зіштовхувалися з цією проблемою. Бур’яни нав’язують конкуренцію соняшнику. До того ж забивають жатки під час збирання».

Є вимоги і до посівної техніки. Крім дотримання точності висівання, що важко зробити простими механічними сівалками, не менш важливо, щоб агрегат витримував глибину закладання насіння. «Соняшник дуже реагує на глибину посіву. Плюс-мінус два сантиметри — критично для рослини. Тому потрібно використовувати сівалки з паралелограмною навіскою сошника, яка точно копіює ґрунт», — коментує Мірненко.

Що далі

Як зазначають учасники ринку, попит на соняшник буде рости. Як підкреслив в одному з недавніх інтерв’ю засновник «олійного трейдера» «Apollo Group» Юрій Давидов, українські виробники соняшникової олії зіштовхнулася з дефіцитом сировини. Потужності вітчизняних підприємств дають змогу переробляти щороку до 20 млн тонн насіння соняшнику, тоді як урожай знаходиться на рівні 11 млн т. Щоб цей обсяг зріс, потрібно докорінно міняти підходи до виробництва. Збільшенням площ, на його переконання, не обійтися: потрібні інвестиції в нові технології вирощування цієї культури.

На переконання Мірненка, високі ціни на соняшник стимулюватимуть аграріїв підвищувати врожайність, у тому числі за рахунок альтернативних технологій. «При правильному підході суцільний посів — це зниження собівартості і підвищення врожайності. Навіть два-три додаткові центнери насіння з гектара — хороший аргумент», — зазначає Мірненко. Однак, додає він, до будь-якої нової технології українські сільгоспвиробники ставляться обережно. «Не забуваймо про ризики, пов’язані з суцільним посівом. Класична ж технологія працює десятиліттями, агрономи знають її ще зі студентської лави і розбираються в тонкощах», — пояснює він.

Євген Пилипенко

фото: uatech.com.ua, #nedim chaabene