Страховики переглядають ризики роботи в Чорному морі після виходу РФ із «зернової угоди»

Намір Росії вийти із «Чорноморської зернової угоди» спровокував страхові компанії до перегляду політики покриття ризиків вантажних суден, які працюють у Чорному морі, пишуть "Порти України" з посиланням на Reuters.

Страховики вирішують, чи заморожувати покриття для усіх суден, охочих пливти до України після того, як Росія у понеділок вийшла із підтримуваної ООН угоди, що дозволяла експорт збіжжя безпечним коридором у Чорному морі”, — ідеться у публікації.

Зазначається, що можливість страхування була критично важливою для підтримки транспортування через зерновий коридор.

Деякі страховики спробують скористатися із ситуації, суттєво підвищивши розцінки. Інші припинять надавати покриття. Ключове питання: чи мінуватиме Росія територію, що де-факто припинить будь-яке покриття”, — розповів із співрозмовників агентства.

Лондонський страховий ринок Lloyd’s of London вже вніс чорноморський регіон до ризикового переліку.

Через розрив угоди про чорноморський коридор, більшість судновласників тепер уникатимуть заходу до українських портів”, — розповів операційний директор датської судноплавної групи Norden Крістіан Вінтер.

Reuters зауважує, що спеціальні доплати за воєнні ризики у Чорному морі переглядаються щотижня.

Вони вже коштують тисячі доларів й, вірогідно, зростуть, а судновласники можуть відмовляти своїм човнам входити до воєнної зони без згоди Росії”, — зазначає агентство.

Керівник морського та авіаційного відділу Lloyd’s Market Association (LMA) Ніл Робертс зазначив, що річне страхування залишається в силі, але рейси до перелічених районів будуть розглядатися індивідуально. Це означає, що страхові компанії можуть звертатися до індивідуального аналізу ризиків перед наданням страхового покриття для суден, що прямують до Чорноморського регіону після виходу Росії із «зернової угоди».

Росія у понеділок, 17 липня, направила Туреччині, Україні та ООН свої заперечення щодо продовження дії Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції з портів у Чорному морі. Одночасно російська сторона оголосила про відкликання гарантій безпеки судноплавства у північно-західній акваторії Чорного моря.

Президент України Володимир Зеленський направив офіційні листи президенту Туреччини Реджепу Тайїпу Ердогану і Генсеку ООН Антоніу Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи чи її аналога в тристоронньому форматі.

На початку червня Кабінет міністрів затвердив Порядок надання гарантій компенсації шкоди, заподіяної фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання під українським та іноземними прапорами (крім Росії та Білорусі) внаслідок російської збройної агресії. Згідно з порядком, компенсація надаватиметься судновласнику, якому страховик письмово відмовив у відшкодуванні шкоди, заподіяної внаслідок російської збройної агресії. Право на компенсацію матимуть тільки ті судновласники, які уклали договір страхування або P&I (Protection and Indemnity) поліс у порядку, установленому законодавством України чи іншої держави.

У лютому Верховна Рада підтримала зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік», які надають фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок агресії Росії. На ці цілі передбачено до 20 млрд грн.

Підписана у липні 2022 року «Чорноморська зернова угода» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

За майже рік дії «зернової ініціативи» (з початку серпня 2022 року), за даними ООН, з українських портів у Чорному морі відправлено 1004 судна, які транспортували до країн Африки, Азії та Європи 32,9 млн тонн агропродукції, у тому числі кукурудзи — 16,9 млн тонн, пшениці — 8,9 млн тонн, соняшникової олії — 1,7 млн тонн.