Спецрежим на перевірки підприємств може поставити хрест на українському агроекспорті — експерт

Таку думку в блозі на Європейській правді висловила радник з харчового законодавства Групи Світового банку (WBG) Катерина Онул.

Вона нагадала, що 28 грудня 2014 було прийнято закон «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України». Документом було встановлено, що протягом січня-червня 2015 проведення перевірок бізнесу контролюючими органами можливе тільки з дозволу Кабінету міністрів України або за заявкою самого бізнесу. Зазначене правило не поширювалося тільки на перевірки Державною фіскальною службою та Державною фінансовою інспекцією.

«Якщо уявити, що ми живемо в ідеальному світі і всі виробники харчових продуктів сумлінні та знають, чому так важливо мити руки перед тим, як включитися у виробничий процес, і життя однієї єдиної людини цінніше за будь-який прибуток — тоді державний контроль взагалі можна відмінити. Але в реальному житті картина дещо інша. Крім того, людський фактор, який називають найбільшою загрозою харчовій безпеці, неможливо повністю виключити навіть при максимально автоматизованому процесі виробництва. Отже, хоча б мінімальний державний контроль за дотриманням вимог харчового законодавства потрібен», — пише експерт.

На її переконання, це, окрім ризику для споживача, несе ризик для української економіки, і, перш за все, для експорту харчових продуктів: «Будь-яка країна світу, до якої Україна експортує харчові продукти, може відмовитися від такого експорту через відсутність гарантій з боку держави, що українські продукти безпечні. В даному випадку відсутність державного контролю дорівнює відсутності гарантій».

Після закінчення дії спеціального режиму перевірок їхнє проведення заборонили нормою ще одного закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», згідно з яким проведення перевірок бізнесу вимагає отримання дозволу Кабінету міністрів. Зазначений порядок діє до кінця 2016 року.

«Продовження мораторію на перевірки безпечності харчових продуктів незрозуміле з огляду на те, що в Україні більше п’яти років приймали, і минулого року нарешті ухвалили новий харчовий закон — "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", гармонізований з кращими світовими практиками та законодавством ЄС», — зазначає Катерина Онул.

Цей закон, окрім запровадження сучасних механізмів захисту споживачів, має на меті запровадження ефективних європейських підходів до здійснення державного контролю безпечності харчових продуктів.

Вказує Онул  і на те, що самі харчовики все частіше звертаються до Держветфітослужби з проханням перевірити їх, бо цього вимагають їхні торговельні партнери.

Проблему зрозуміли і у Верховній раді України, де нещодавно було зареєстровано законопроект «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Пропонується запровадити мораторій на перевірки замість спеціального режиму проведення перевірок, який діє зараз. Водночас мораторій не поширюється на проведення державного контролю безпечності та якості харчових продуктів.

«Поява можливості здійснювати на постійній основі державний контроль за тим, як виробляють та поводяться з харчовими продуктами, дасть змогу реалізувати положення нового харчового закону. Це, в свою чергу, означає можливість створення ефективної системи державного контролю, запровадження в Україні європейських стандартів захисту споживачів і ведення бізнесу та наближення до нових ринків», — пише Катерина Онул.