Союз хіміків просить президента накласти вето на закон про дерегуляцію в АПК

Про це йдеться у відкритій заяві профільної асоціації, повідомляє Федерація роботодавців України.

«Союз хіміків України впевнений, що внесення в цей законопроект положення про ввезення мінеральних добрив без державної реєстрації є проявом відвертого лобізму та спрямований на стимулювання імпорту мінеральних добрив з Російської Федерації», — йдеться в заяві.

У ньому також підкреслюється, що в перелік агрохімікатів, дозволених відповідно до цього законопроекту для ввезення на митну територію України без державної реєстрації, внесені і ті мінеральні добрива, які ввозилися протягом 2014 без державної реєстрації в порушення закону «Про пестициди і агрохімікати» , щоб обійти антидемпінгові заходи з ввезення в Україну аміачної селітри, виробленої в Росії.

Як зазначають автори заяви, в законі є позитивні поправки, які спрощують ведення бізнесу для сільгоспвиробників, однак висловлюють побоювання, що під виглядом спрощення регуляторного середовища проштовхуються інтереси великих закордонних імпортерів добрив.

«В умовах падіння економіки вважаємо неприпустимим давати зелене світло закону, який безпосередньо стимулює збільшення імпорту. Окремі міністри і депутати повинні припинити займатися проштовхуванням бізнес-інтересів зарубіжних виробників, прикриваючись патріотичністю. Патріотично приймати закони, які приводять до створення додаткових робочих місць та зростання економіки», — заявляють хіміки.

На їхню думку, підписання Президентом цього документа матиме катастрофічні наслідки для української хімічної галузі: українські хімічні заводи будуть змушені зупинитися.

У зв'язку з цим Союз хіміків просить Президента ветувати цей закон, оскільки його підписання в сьогоднішньому вигляді призведе до погіршення платіжного балансу і знищення однієї з базових галузей української економіки.

Нагадаймо, 8 грудня депутати Верховної Ради 237 голосами прийняли законопроект №2558а про дерегуляцію в аграрно-промисловому комплексі, що передбачає скасування 22 дозвільних процедур у сфері сільського господарства.

Зокрема, парламент зробив необов'язковою реєстрацію типових поширених мінеральних добрив, звузив сферу ліцензійних умов поводження з особливо небезпечними речовинами та відходами, дозволив використання підземних вод до 300 куб. м. на один водозабір без спеціального дозволу.

Також Рада зробила добровільними або спростила видачу низки дозвільних документів: 4 — у галузі рослинництва, 14 — у тваринництві.

Крім того, в галузі харчової продукції експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва дитячого харчування об'єднано з експлуатаційним дозволом на продукти харчування.