Що дозволяє називати АПК локомотивом економіки?

Важко переоцінити вагомість аграрної галузі для України з точки зору генерування валютної виручки, і відповідно впливу на платіжний баланс, а відтак - і на обмінний курс. Тому нижче ми будемо говорити про: внесок аграрної індустрії в товарний експорт нашої країни. Зокрема, про динаміку чистого експорту агро продукції, причини скорочення валютної виручки від агро товарів у 2015 році і, нарешті – роль Китаю та Росії в структурі аграрного експорту.

Розберемося в кожному пункті детально.

Заслуги агросектору

Якщо історично металургія займала першість в структурі згенерованої валютної виручки від товарного експорту для України, то починаючи з 2014 року тенденція змінилась і пальма першості з того часу належить аграрній галузі. За результатами 2014 року, експорт агротоварів приніс нашій країні 16,7 млрд дол. проти 15,2 млрд від металургії. В 2015 році різниця стала ще більш значною – 14,6 млрд агро експорту порівняно з 9,5 млрд доларів по металах. Як результат – частка аграрного сектору в загальній структурі експорту товарів з України виріс до 38% в 2015 з 19% в 2011 і 31% в 2014 році. 

Динаміка чистого  експорту

Чистий експорт аграрної продукції в 2015 році досягнув свого максимуму за часи незалежності України і склав 11,1 млрд дол. проти 6,5 млрд дол. в 2011 і 10,6 млрд дол. в 2014. Здороження іноземних товарів на тлі девальвації привело до падіння імпорту агро продукції в Україну на цілих 42% в 2015 (до 3,5 млрд долл) проти лише 13% зниження експорту.

Валютна виручка

Експорт аграрних товарів з України знизився на 13% в 2015 до 14,6 млрд дол. Основною причиною такого зниження була негативна динаміка цін на аграрні товари. Так ціни на шість основних українських експортних агро позицій (табл. 1) скоротились на 6-23% порівняно з 2014 роком. Вказані шість позицій займають близько 73% від загального агро експорту з України в 2015 році. При цьому, вітчизняним аграріям вдалось наростити розмір експортних поставок (в тоннажі) для 4-х з шести основних експортних позицій впродовж 2015. Так, експорт кукурудзи та пшениці виросли на 8% та 28%, а сої та ячменю – на 31% та 11% порівняно з 2014 роком, відповідно.

Росія VS Китай

Китай був єдиним значним імпортером українського агро продовольства, куди нашим аграріям вдалось наростити експортну виручку в 2015 році. Ріст склав 62% до показника 1,24 млрд дол. При цьому експорт в Азію (Бл. Схід + Далекий Схід) без Китаю скоротився в 2015 порівняно з 2014 роком на 7%, в Європу – на 15%, Африку – на 22%, а в Росію – на цілих 70% до показника 276 млн дол.. Як наслідок, за результатами 2015 року, частка Китаю в структурі українського агро експорту виросла майже вдвічі до 9% (з 5% в 2014), а Росії скоротилась до 1,9% з 5,5% в 2014. В розрізі регіонів, Європа складає 28% в структурі аграрного експорту (проти 29% в 2014), Азія без Китаю 39% (36%), Африка 14% (15%). В світлі девальвації валют більшості країн СНД впродовж 2015 і суттєвих квотних обмежень з боку ЄС, бачимо тенденцію до росту важливості Китаю, Азії та Африки для українського аграрного експорту і в подальшій перспективі. 

Чи не доводять перелічені факти, що аграрний експорт - справді панацея для української економіки в її нинішньому стані?