Реклама

Сергій Рибалко: Поліція питає "Чия земля?", а треба "Чий врожай?"

Чи вдалось вберегти врожай від атаки рейдерів, чому поліція не змогла одразу завадити рейдерам, і як можна вирішити проблему зі «шахматкою», Agravery.com розповів голова господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко.

журналіст Agravery.com

Другого серпня цього року «аграрні» рейдери знайшли собі новий об’єкт для атаки – підприємство «Аделаїда», що працює в Житомирській області. За словами голови господарства Сергія Рибалко, того дня увечері він проїжджав повз поле господарства і побачив, як 15 невідомих молодиків спортивної статури за допомогою комбайна намагаються зібрати врожай, посіяний «Аделаїдою». За припущеннями аграрія, молодики працювали на одну з агрокомпаній, котра орендує ріллю в регіоні, але фактично її не обробляє.

Рибалка одразу викликав наряд поліції, котрий зміг зупинити молодиків. Правоохоронці також відкрили провадження по факту нанесення господарству збитків на суму 171 тисячу гривень. Втім, як тиждень назад заявляв той же Рибалко, рейдери не поспішають покидати поля "Аделаїди". "Щойно приїжджає поліція, вони відходять в сторону, а коли правоохоронці їдуть, приходять знову. Зараз там і наші люди, але ситуація дуже непевна. Ми спробуємо сьогодні зайти на поле і скосити, але, думаю, що ці хлопці навряд дадуть нам це зробити», - говорив Рибалко.

Як на даний момент розвивається ситуація навколо вашого господарства?

- На даний момент суд прийняв рішення дозволити нам зібрати врожай та закласти його на відповідальне зберігання. Було порушено кримінальну справу за статтею 356 Кримінального кодексу «Самоуправство». Після того, як ми зібрали врожай, рейдери роз’їхались. Комбайн, яким вони намагались скористатись, заарештували та передали власнику на відповідальне зберігання. Зараз ми працюємо над тим, щоб компенсувати збитки, завдані рейдерським нападом, і над тим, аби нападники були покарані.

Чи зіграв при цьому роль той факт, що земельна ділянка ваших опонентів розміщена посеред ваших полів?

- Суд доволі чітко розмежував земельні відносини та відносини навколо врожаю. Нам вдалось довести, що саме ми сіяли те зерно, тому поліція подавала подання, щоб нам дозволили збирати врожай. Суддя, коли виголошував своє рішення, чітко сказав представникам компанії-рейдера : «навіть якщо там знаходиться ваша ділянка, це не означає, що ви можете претендувати на врожай. По законодавству, ви можете претендувати на компенсацію, але це відносини навколо врожаю. Земельні відносини – це зовсім інша площина».

Взагалі, при вирішенні подібних конфліктів багато хто не розуміє, що земля – це той же ресурс для виробництва, як техніка, паливо чи електроенергія. Тому не можна змішувати поняття земельних відносин та господарської діяльності.

Наприклад,  якщо є борг за електроенергію,  то це не означає, що РЕС може приїхати і забрати врожай. Так само з орендою землі – якщо є борг по орендній платі, це не означає, що хтось може прийти і забрати врожай.

Але в законодавстві і так є норма «хто сіяв врожай, той його і збирає». Чи потрібно було поліції вносити подання, аби ваше господарство збирало врожай?

- Таке подання поліція мала безумовно вносити. Згадана норма законодавства насправді працює, лише коли одна сторона заявляє свої претензії на врожай. Але в нашому випадку рейдери заявили свої права на врожай, і ми змогли надати докази, що саме ми сіяли. Але що цікаво – рейдери заявляли, що сіяли весною. Але як можна весною сіяти озиму пшеницю?

Лише у вас були проблеми через дії згаданої вами компанії – рейдера?

- Ні, в сусідньої з нами агрокомпанії були подібні проблеми. Але вони їх вирішили просто - привезли бригаду охорони у 15 чоловік, щоб рейдери не заважали їм збирати врожай. Рейдери набрались нахабства і викликали наряд поліції – мовляв, «це ж наша земельна ділянка, і це наш врожай». На що отримали відповідь від агровиробника – «спочатку ми зберемо свій врожай, а потім вже будемо з’ясовувати відносини».

А наскільки часто трапляються такі конфлікти по Україні, і чи можна їх попередити?

- Подібні конфлікти виникають через явище так званої «шахматки», коли земельні ділянки різних агропідприємств межуються між собою.  Аби такого не виникало, потрібно між собою домовлятись,  на спірні ділянки землі укладати договори субаренди, і фіксувати їх в державному земельному кадастрі. Або ж укладати договір міни земельної ділянки, зареєстрований у сільській раді. Також – вирішувати проблему з можливою наявністю земельних паїв, у яких нема правонаступників.

Якщо таке вдасться зробити, ні в кого ніяких претензій не буде. Але проблема у тому, що таке вдається у максимум 10% наших агровиробників.

Коли ми починали свою роботу на Житомирщині, нам вдалось домовитись із сусідньою агрокомпанією і розмежувати свої земельні ділянки. Потім сусідні паї опинились в оренді агрохолдингу KSG Agro, і з ними нам також вдалось домовитись про розмежування полів.

Але чотири роки назад KSG Agro пішло. І три роки ту ріллю взагалі ніхто не обробляв. На їхнє місце прийшли наші опоненти, котрі по-новому підписали угоди про оренду землі, але потім на чотири роки кудись зникли, і не обробляли паї. Якби вони одразу б висунули претензії, що ми обробляємо їхню ріллю, це була б одна справа. Але вони цього не зробили. І такий факт став доводом у нашу користь в суді.

На вашу думку, чому поліція не діяла рішуче як і у вашому випадку, так і у випадку інших рейдерських атак?

- Тому що поліції незрозуміло одразу, хто правий, їм складно розібратись. Перше питання, яке задають працівники поліції – чия земля? А треба питати – чий врожай? Як правило, обидві сторони конфлікту можуть показати документи на право обробітку ріллі. У нашому випадку рейдери також змогли показати свої договори оренди, а поліцейські не змогли розібратись, що чотири таких договори давно не дійсні, хоч і були зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Єдине, що нам допомогло у цій ситуації – рейдери не намагались одразу вивести врожай. Звісно, є проблема,  що в поліції на місцях мало людських ресурсів ефективно реагувати на атаки рейдерів.  Але ж поліція – не суд, вони не можуть зайняти сторону одного чи іншого, це ж не їхня компетенція. Їхня компетенція – припинити незрозумілі дії до з’ясування обставин. З цим завданням у нашому випадку поліція впоралась.

Скажіть, будь ласка, а які будуть ваші подальші дії щодо цього конфлікту?

- Ми хочемо, аби цей акт бандитизму знайшов свою належну оцінку. Нічого вирішувати з рейдерами ми не збираємось, у нас нема на це ніякого бажання. Їхню логіку дій складно зрозуміти. Складається враження, що вони хочуть якраз рейдерських захоплень, а не вирішення конфліктів. Ми і так на території цієї сільської ради платимо оренду за 160 гектарів землі, а обробляємо лише 64 га.  Ми також домагатимемось компенсації отриманих збитків, і щоб належне покарання отримала людина, що керувала діями рейдерів.

Що ще про це говорить Сергій Рибалко, дивіться в сюжеті AgroTV



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама