Септоріоз дошкуляє соняшнику та оминає пшеницю, а грунтових шкідників цьогоріч менше

Септоріоз на пшениці «не піднімається»

На Західній Україні, внаслідок надмірних опадів, розвиваються інтенсивно хвороби. По решті регіонів ситуація некритична. Це з того, що я бачив на дослідах и взагалі проїжджаючи полями.

Цікавими є цьогорічні спостереження щодо септоріозу. Незважаючи на значну вологу і високі температури червня, септоріоз не отримав активного розвитку і не підіймається з нижніх листків пшениці на верхні, і це добре для врожаю. Та з іншого боку це свідчить про те, що в біології про збудників хвороб ми ще не все знаємо.

Не перший рік вивчаємо септоріоз, та дивує, коли є запас інфекцій на нижніх листях, а подальшого перезараження не відбувається. Пояснити це явище сьогодні ми не можемо, бо були абсолютно сприятливі умови для хвороби: і температура, і волога.

Що стосується фузаріозу колосу — то його прояви в умовах, де достатня кількість опадів, є. Наскільки критично - важко на сьогоднішній день сказати тому, що не на всіх полях я бачив прояви фузаріозу. Якщо це 5%, то проблема незначна. А якщо це 10−15%, то це серйозні враження. Те, що бачив особисто, то ураження посівів в межах 1%.

Нічого критичного поки немає. На полях, де ще відбувається цвітіння, початок цвітіння, то необхідність обприскувань проти фузаріозу є, і потрібно їх робити, якщо погода дає можливість вийти в поле. А де вже цвітіння пройшло, то обробки будуть майже марними.

Загроза «іржі» у тих, хто не «працював по колосу»

По пшениці на сьогоднішній день критичних проблем, можна сказати, що не маємо масово. Та погодні умови за останні два тижні є сприятливими для іржастих хвороб. Загроза іржі на пшениці є, але значних проявів поки не спостерігається. Обробляти проти неї вже пізно.

Хто обробив у фазі кущіння, то безперечно до фази колосіння свою справу фунгіциди зробили. А якщо не працювали по колосу в свій час, то таким варто чекати прояву хвороб.

Щодо озимого ячміню, то вже запізно приділяти йому увагу з с точки зору захисту рослин. Його вже збирають. Але попередньо можна очікувати на гарну якість зерна, він не постраждав від хвороб. На мою думку, ніяких загроз немає для озимого ячменю.

Грунтових шкідників цьогоріч менше

Хоча не всі аграрії використовували протруєне інсектицидами насіння кукурудзи, соняшнику, та особливих нарікань на хрущів та дротяників цьогоріч не маємо. Такого по цим культурам загрозливого стану, як у минулому році, коли в центральних регоінах були масові пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками, такого не спостерігається цьогоріч. Десь осередками, якщо івідбулося випадіння рослин за рахунок ушкодження саме шкідниками, то це не стало масовим явищем. Локально в західних регіонах більшою мірою це проявлялось.

На початку весни ґрунтові шкідники активізувались інтенсивно. Ото вони і шкодили. На сьогоднішній день вже пошкождувати кореневу систему вони не можуть. Хоч і на соняшнику сьогодні зустрічаємо дротяників, але вже великої шкоди вони не створять.

Щодо пізніх посівів кукурудзи, то там де опадів достатньо і перезволожений ґрунт, то останній не дуже сприятливий для розвитку шкідників. Та є інша причин: по кукурудзі не всі посіви обприскані гербіцидами, а бур’яни надзвичайно сприяють накопиченню як раз саме ґрунтових шкідників.

Рослинноїдні кліщі та білокрилка дошкуляють полям

Спостерігається активність клопа черепашки у Миколаївській області. можна сказати, що перевищення ПШ є. Локально, так. І що є характерним для центральних і західних регіонів - активний розвиток клопів рослинноїдних. Їх численність висока, вони здатні пошкоджувати посіви озимої пшениці, сорго, ячменю. Чисельність за порогом шкідливості, якщо аналізувати по кількості - 3−4 на метр квадратний є. Клопи Елія, наприклад, менше зустрічаються, порівняно с минулим роком. От рослинноїдні просліджується чітко більше. Жужелиці нема. Вона на колосі вже має бути, та такого не зустрічається.

Ріпак потерпає від комарика стрічкового, пошкодження є вже. Та обробляти посіви проти нього пізно. Попелиця почуває себе некомфортно в умовах постійних опадів, її змиває просто.

І слід відмітити білокрилку. На ріпаку вона вже не становить проблеми. А от на овочевій групі, на капусті - так, білокрилка дошкуляє. І сама білокрилка, і імаго теж, велика щільність популяції. Гусінь ще не зустрічалась. Хоча вона вже має відроджуватись, так, при тому мова йде про відкритий ґрунт.

Запаси інфекції на соняшнику

По соняшнику спостерігаємо септоріоз, проявлення інтенсивне є .

Я обліки робив, це 16−18 фаза десь, 6−8 пар листків було. І ось на цих етапах септоріоз був першочерговою проблемою.

І ще слід відмітити на падалиці соняшнику, навіть, якщо соняшник висіяний на площах через рік-два, він знов повертається, цей падаличний соняшник уражений пероноспорозом. Це дуже погано. Це свідчить по те, що запаси інфекції є. У ґрунті зерно інфекції зберігається, і запаси інфекції достатні.

Бур’янів найбільше на кукурудзі

Щодо бур’янів, то тут варто звернути увагу на кукурудзу. Оці погодні умови — дощі не давали можливості вчасно провести захисні заходи. І частково видно, що відбувається стікання самих рослин. Кукурудза затримувалась в рості. І була затримка посівів через погодні умови, і весна прохолодна. Щоб кукурудза мала по 8−11 колосів, то це рідкість зараз. І ті аграрії, хто не вносили ґрунтові гербіциди, то мають не дуже добру ситуацію на кукурудзі.

Сої заважає падалиця соняшника. Ті ґрунтові гербіциди, які вносились, вони проконтролювати не можуть. Хто обприскували вже по вегетації сою, у трьохфазні листки, результату досягли, скажем, опосередковано. І на сьогодні є ймовірність того, що необхідно буде проводити третє обприскування, третє внесення гербіцидів для того, щоб падалицю соняшника проконтролювати.