Шануймо різноманіття: як розширений список агрокультур захищає природу

За Україною давно закріпився статус аграрної країни. Велика кількість чорноземів завжди давали можливість вирощувати і збирати величезні врожаї сільськогосподарських культур, і не тільки зернових. Зараз сільське господарство є однією з основних галузей української економіки, щорічно приносить рекордні прибутки. Але, поки більшість українських аграріїв зайняті підрахунком фактичного прибутку від експорту врожаю, в галузі назрівають проблеми, які, якщо їх вчасно не вирішити, приведуть до великих втрат потенційного прибутку в майбутньому.

Темпи зменшення біологічного різноманіття вище, ніж темпи природного відновлення

Як і будь-яка країна з розвиненим аграрним сектором, Україна зіткнулася з проблемою зменшення біорізноманіття. Під біорізноманіттям слід розуміти сукупність всіх біологічних видів, що існують в конкретному ареалі проживання: рослини, тварини, риби, комахи і інші організми. Розрізняють генетичне (спадкову мінливість всередині кожного виду), видове (набір видів в цій екосистемі) і екосистемне різноманіття. Для виживання видів та природних співтовариств необхідні всі рівні біологічного різноманіття.

Протягом всієї історії людство активно втручалася в навколишнє середовище, що, в основному, негативно позначалося на біорізноманітті. В даний час кількість видів на Землі стрімко зменшується. Щотижня зникає один вид рослин, що веде до знищення приблизно тридцяти видів дрібних тварин, пов'язаних з ним процесом харчування. Сучасні темпи зменшення біологічного різноманіття перевищують рівень, який природа здатна компенсувати, адаптуючись до нього. У найближчі 20-30 років людство може втратити близько 1 млн видів. Це буде серйозним ударом по цілісності та стабільності нашого природного оточення.

Найбільше піддається загрозі зникнення генетична різноманітність. Це пов'язано з декількома основними факторами:

• зосередженням уваги на розвиток і використання тільки невеликого числа комерційних різновидів сільськогосподарських культур і порід худоби, а також ігноруванням пристосованих до місцевих умов сортів рослин і порід тварин та їх важливих властивостей;
• зростанням населення;
• втратою природних середовищ існування і деградацією довкілля, в тому числі збезлісенням, опустелюванням і зміною басейнів річок;
• зміною клімату.

Генетичні ресурси — це сировина, яка використовується в якості основи для підвищення якості та обсягу виробництва продовольства. Коли ці ресурси виснажуються, людство втрачає потенційні засоби адаптації сільського господарства до нових соціально-економічних і екологічних умов. Саме завдяки своїй генетичної мінливості рослини, тварини, мікроорганізми і безхребетні здатні адаптуватися і виживати, коли їх навколишнє середовище змінюється. Підтримка і використання широкого спектру розмаїття, як різноманітності видів, так і внутрішньовидової генетичної різноманітності, означає збереження здатності реагувати на майбутні проблеми. Наприклад, рослини і тварини, які генетично стійкі до високих температур або посух або несприйнятливі до шкідників і збудників хвороб, мають величезне значення для адаптації до зміни клімату.

Скільки аграріям буде коштувати зменшення біорізноманіття

На аграрному секторі зменшення біорізноманіття відіб'ється і кількісно, і якісно. Згідно з дослідженням, проведеним в 2007 році консорціумом організацій з вивчення збитку від політичної бездіяльності (COPI), очікуване падіння біорізноманіття до 2050 року складе майже 10-15%. Для перших років періоду (2000–2050 рр.) показано, що тільки в наземних екосистемах ми втрачаємо щорічно екосистемні послуги еквівалентні за ціною приблизно 50 млрд євро. «Потрібно розуміти, що збитки запасів природного капіталу — це не одноразове явище. Вони зберігаються в часі, доповнюючи більш значними збитками біорізноманіття наступних років. Просто кажучи, ситуація буде погіршуватися в геометричній прогресії», — пояснює Ігор Коваленко, доктор біологічних наук Сумського Національного аграрного університету.

Згідно з тим же дослідженням, сукупні збитки можна оцінити до 2050 року як еквівалент 7% річного споживання. «Що ж стосується якісних показників, то применшення біорізноманіття в кінцевому рахунку призведе до зменшення продуктового кошика, який має велике значення для здоров'я і розвитку населення. Аграрії не зможуть створювати нові види культур, а вирощування існуючих опиниться під загрозою», — продовжує Ігор Коваленко.

Хто несе відповідальність

Зменшення біорізноманіття — результат сільськогосподарської діяльності. Компанії, орієнтуючись на прибуток, вирощують культури, на які є попит, тим самим значною мірою зловживаючи принципами підтримки біорізноманіття. Наприклад, в активі людства налічується 150 видів культурних рослин, які знаходять широке застосування, а з 265 тисяч видів всіх рослинних організмів тільки 5 тияч коли-небудь оброблялися людиною. Для порівняння, флора тільки України налічує 27 тисяч видів. Зосередження уваги на розвиток і використання невеликого числа комерційних різновидів сільськогосподарських культур і порід худоби та ігнорування пристосованих до місцевих умов сортів рослин і порід тварин та їх важливих властивостей вважається однією з основних причин скорочення біорізноманіття.

Регулювання сільськогосподарської діяльності, в тому числі в питаннях збереження біорізноманіття, має здійснюватися на законодавчому рівні. У грудні 2016 року в Україні була прийнята Стратегія розвитку сільського господарства на 2015–2020 роки, згідно з якою повинні бути впроваджені європейські принципи сільськогосподарського розвитку. Варто відзначити, що успіх стратегії безпосередньо залежить від підтримки гравців ринку — компаній АПК та харчової промисловості. Саме корпорації, які щорічно вирощують для своїх потреб різні культури, повинні свідомо підкоритися стратегії збереження біорізноманіття. Це важливо, тому що біорізноманіття підвищує безпеку і захист людини, покращує соціальні відносини, підтримує здоров'я людей, забезпечує свободу вибору і дій. Усвідомлення цієї істини дозволяє бізнес-структурам різного рівня вести роботу по економічній підтримці біорізноманіття як умови, що забезпечує стабільність промислового і сільськогосподарського виробництва. Сільськогосподарські культури, домашню худобу, водні організми, лісові дерева, мікроорганізми і безхребетні — тисячі видів і їх генетична різноманітність складають мережу біологічного різноманіття, від якого залежить світове виробництво продуктів харчування. Проте, такий підхід до ведення сільського господарства серед комерційного сектора поки не дуже популярний.

Що вже зроблено

На збереження біорізноманіття в сільському господарстві мають бути націлені виробники продуктів харчування. В Україні вже один приклад — компанія Nestlé, що започаткувала програму розвитку місцевих фермерів «Господар». В рамках програми українські фермери проходять навчання за програмою оцінки сталого розвитку господарств RISE. Вона розроблена в Бернському університеті прикладних наук (Bern University of Applied Sciences) і вже успішно застосована в більш ніж 3 тисячах фермерських господарств в 55 країнах світу. «Особлива увага приділяється питанням раціонального використання земельних ресурсів і збереження біорізноманіття, що дозволить їм в недалекому майбутньому досягти значно більших результатів, ніж їх колегам, які нехтують цим. Таким чином, компанія Nestlé реалізує головну мету — покращувати якість життя і сприяти здоровому майбутньому», — прокоментував Володимир Співак, директор з корпоративних комунікацій і зв'язків з громадськістю Nestlé в Україні і Молдові.

Цінність програми полягає в системному аналізі та отриманні практичних висновків про вплив діяльності фермера на стан земельних ресурсів, рівні залежності від енергоносіїв, захист рослин і потенціал використання землі. Починаючи з 2017 року вивчення програми RISE також включено в навчальний курс Сумського Національного аграрного університету. «Введення цього курсу — великий крок вперед. Студенти сьогодні, а завтра — молоді фахівці аграрного сектора, будуть краще підготовлені до реальних умов ведення сільського господарства. Цінність програми — в її новаторському та прикладному характері. Ми даємо студентам не відірвану від реалій теорію, а поради, які вони зможуть відразу ж застосовувати», — каже Ігор Коваленко.

Марина Ходорова