Реклама

Шанс на полегшення: ліквідація яких дозволів дозволить аграріям зекономити $300 млн?

Які саме дозвільні процедури Мінагрополітики планує скасувати та чи готові аграрії й чиновники до докорінного переформатування системи? 

Тиждень тому парламент зробив величезний крок назустріч дерегуляції в агрогалузі. Депутати підтримали в першому читанні законопроект, яким скасовуються 22 дозвільні процедури. Поки що радіти зарано — попереду друге читання. Проте і в Мінагрополітики, і в аграрному комітеті, і в експертному середовищі сподіваються, що документ розглянуть за скороченою процедурою та обо'язково ухвалять. 

Очікується, що в разі прийняття законопроекту аграрії отримають безліч переваг. По-перше, понад 30 тис. підприємців зможуть не отримувати ліцензію на застосування засобів захисту рослин. По-друге, вигоду отримає транспорта галузь АПК — не буде простою транспорту з вантажем чи без. По-третє, через відміну певних видів дозволів мають подешевшати фрукти та горіхи. По-четверте, ринок добрив внаслідок цього демонополізується, що дозволить за рахунок чесної конкуренції знизити їхню ціну та, безумовно, залучити в Україну великих західних виробників.

Як зазначає заступник міністра агрополітики з питань євроінтеграції Владислава Рутицька, перераховані 22 процедури наразі є перепонами для інвестицій, для розвитку агросектору, які необхідно відмінити вслід за скасуванням сертифікації зерна, відміною фітосанітарного сертифікату тощо. За її словам, таким чином агросектор може зекономити 300 млн дол.

За словами члена парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Івана Мірошниченка, комітет робить усе можливе, аби до кінця року законопроект був внесений до розгляду Верховною Радою. Наразі, зазначає він, цьому перешкоджають відсутність первниих юридичних висновків та формулювань.

За словами заступника голови Української аграрної асоціації Мар'яна Заблоцького, прийняття законопроекту дозволить аграріям зекономити в річному вимірі близько 300 млн дол., адже непотрібні папери та плата за них зникнуть. Мірошніченко додає, що загальний очікуваний ефект від дерегуляції в агрогалузі складе понад 5 млрд грн щорічно. «За останні 20 років вся наша бюрократична машина займалася тим, що ускладнювала роботу шляхом необхідності отримання додаткових сертифікатів та дозволів. Це коштувало суттєвих коштів для товаровиробників. Тому робота з дерегуляції, яка здійснюється як цим законом, так і раніше прийнятими, насправді — це економія для наших товаровиробників», — наголосив член профільного комітету парламенту.

Заблоцький зауважив, що робоча група сумлінно опрацювала кожен дозвіл, зустрілася з представниками бізнесу і максимально скоротила всі процедури. Як зазначив експерт, очікується, що цей законопроект буде розглядатися за скороченою процедурою на наступному засіданні аграрного комітету ВР, який запланований на вівторок. 

Робота з дерегуляції ринку АПК відбувається в повній відповідності до законодавчих вимог Євросоюзу, зазначає народний депутат, член агрокомітету Олексій Мушак. Як приклад, він навів роботу в законодавчому полі щодо добрив. «Зокрема, ліцензування добрив ми узгоджуємо із відповідною директивою ЄС. Там є чіткий перелік формул мінеральних добрив, на які не потрібно отримувати ліцензії», — підкреслив він. 

Загалом відповідальність за виконання майбутнього закону мають розділити чотири державні органи: Мінагрополітики, Мінекономіки, Держпродспоживслужба і Держрибагентство. Перелік дозволів, які потрібно реформувати, наведено у схемах.

 

 

Марія Бровінська

фото: business.ua



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама