Релокація українських підприємств за кордон втричі більша, ніж всередині країни

Релокація підприємств із зон, де ведуться активні бойові дії, з тимчасово окупованих рф територій, а також прифронтових територій дала можливість частині компаній зберегти свої активи та продовжити діяльність. Нині за цією програмою переміщено 790 підприємств,  80% з яких  вже відновили роботу на новому місці. Про це повідомляє Український союз промисловців і підприємців.

Як видно із цієї цифри, темпи внутрішньої релокації досить низькі. Цьому є кілька причин. Перше – немає відповідної економічної мапи регіонів, уряд допомагає із фізичним перевезенням  обладнання, установок тощо, проте не із влаштуванням компанії на новому місці. Тут новоприбулим потрібно зробити чимале маркетингове дослідження, чи вписуються вони в економіку регіону, чи наявна потрібна кількість спеціалістів, а якщо є свої – то де їх розселити, як вирішити соціально-побутові завдання: влаштування дітей в садочки/школи тощо. Плюс пошук приміщень, підключення до енергомереж, налагодження нових коопераційних зав’язків тощо. І все це – за обмеженої за ресурсами кредитної лінії «Доступні кредити 5-7-9», скористатися якою можуть далеко не всі підприємці.

Другою причиною є те, що чимало великих промислових підприємств просто фізично не можуть перемістити виробництво, багато прив’язані до родовищ і т.д. Тому, незважаючи на небезпеку, вони продовжують працювати навіть під ворожими обстрілами, а якщо не можуть – то зупиняють роботу. Варто розуміти, що якщо зупиняється і простоює доменна піч в, наприклад, гірничо-металургійному комплексі – її роботу навряд чи вдасться поновити.

Третьою причиною низького темпу внутрішньої релокації є … зовнішня релокація. Виклики, пов’язані із війною, а також складнощі в податковій царині (труднощі із поверненням ПДВ, блокування податкових накладних, досі наявні перевірки бізнесу, брак кредитних ресурсів, прояви корупції на митниці тощо) змушують український бізнес все більше дивитися на захід. І якщо великі компанії (Розетка, Нова пошта і т.д.) просто розширюють бізнес на європейський ринок, то менші фірми переносять виробництво чи сферу надання послуг в ЄС цілком.

Так, минулого року український бізнес становив 45% усіх нових іноземних компаній, які відкрилися у Польщі, пише Bloomberg. На даний час це більше 24 тис. фірм. Близько двох третин заявили, що мають намір залишитись на польському ринку незалежно від результату війни.

«Це втрати бюджету України від недоотриманих податків, від нестворених робочих місць, а в перспективі – втрата людського капіталу», - підкреслили учасники засідання Антикризового штабу при Українському союзі промисловців і підприємців.

Тут виступають за створення настільки сприятливих умов для бізнесу, щоб українські підприємців залишалися в Україні, більше того – сюди заходило більше іноземних компаній.

Для цього потрібна податкова реформа та стабільне податкове поле, розширені програми кредитування реального сектору економіки, державне страхування для інвесторів, діючі програми державно-приватного партнерства у відбудові інфраструктури, житлового фонду тощо.

Щодо релокації підприємств всередині України, тут УСПП тісно співпрацює із Міністерством із стратегічних галузей промисловості і Закарпатською обласною військовою адміністрацією. В цей регіон переїхало більшість із переміщеного бізнесу, бо спільними зусиллями партнери надають підприємцям максимальне сприяння.

Така ж робота має проводитися на центральному рівні, а також на рівні інших областей заходу та центру України.