Рейдерству бій: як перемогти без битви

Українські аграрії потерпають від рейдерства, що активізувалося в останні два роки. Чесні підприємці за кілька годин втрачають земельний банк або цілу компанію через свавілля державних реєстраторів та правоохоронців. Щоб захистити сільськогосподарський бізнес, Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) запускає службу корпоративної безпеки, яка об’єднує два блоки протидії – силовий та юридичний.

Читайте також про аспекти силової боротьби. 

Останні два роки ми безперервно спостерігаємо випадки рейдерства в сільському господарстві. Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) навіть запускає спеціальну антирейдерську ініціативу для захисту своїх членів. З пов’язана така активність зловмисників?

- Так, рейдерські напади на аграрні підприємства дійсно активізувалися орієнтовно з середини 2015 року. Це пов’язано з недостатністю простору, виробничої бази – тобто землі. Зверніть увагу, що у 2014 році після анексії Криму початку війни на Сході дуже велика кількість грошей опинилася «у вільному плаванні». Плюс, наші непоборні вільні (як правило – готівкою) гроші в економіці або в тіні. Це все спричинилося до того, що з’явилося багато бажаючих інвестувати в агросектор.

Але до середини 2015 року виявилося, що всі землі зайняті. Комусь вдалося придбати собі господарства разом з орендою, комусь – переманити до себе пайовиків, а комусь – ні те, ні інше. Бажання займатися агробізнесом у них не вщухло, тому вони вдаються до рейдерства. Особливо ця тенденція прослідковується в «перегрітих» регіонах, як Черкаська область. Також попит на вільні землі стабільно високий в агрохолдингах. Система мотивації менеджменту і бажання акціонерів – все це штовхає до експансії за будт-яку ціну.

На руку рейдерам зіграла і зміна системи державної реєстрації прав на нерухоме майно. Держреєстратори з будь-якої області могли здійснювати дії з ділянками по всій Україні. Нещодавно все ж таки повернули обласну «юрисдикцію» реєстраторів під приводом боротьби із незаконними реєстраційними діями. Але це мало що змінило – якщо реєстраторів прикривають «зверху», то їм нічого не вартує змінити за фіктивними документами директора чи власника компанії, орендаря ваших ділянок або заставодержателя врожаю.

Які схеми рейдерських захоплень на сьогодні найбільш поширені?

- Як це працює. Є інвестор (при чому це може бути навіть дуже відома й велика компанія), який не може знайти для себе можливості для розширення земельного банку. Одного прекрасного дня до нього приходять пацани-ділки і кажуть: «Ми вам сдєлаєм зємлю». Якщо у них не виходить здобути її по-чесному (загітувати людей чи схилити власника якогось підприємства продатися), вони стають рейдерами.

Найпоширеніша схема сьогодні – це підробка договорів оренди. Нібито компанія «Роги і копита» підписала договори оренди з вашими пайовиками і реєструє їх. Звісно цю компанію ніхто в селі не бачив, вони купили всю інформацію про землю та її власників у місцевому Держгеокадастрі (вона коштує відносно дешево –  до 10 тис. грн, як мені казали, на окремо взятий район). Це у випадку, якщо ваші договори були укладені до 2013 року (вони не відображаються в новому Реєстрі).

Якщо ж вони там світяться, то спочатку рейдери підробляють договір про розірвання ваших відносин оренди з пайовиками і тут же реєструється новий догорів з компанією «Роги і копита». Інформація про договори тоді купляється ще дешевше – береться інфодовідка за 23 гривні і додатково до неї будь-який нотаріус може побачити і скопіювати скан-копію ваших всіх (чи деяких) договорів. До речі всі такі спроби одержати інформацію з реєстру – фіксується і може бути одержана іншими, дружніми до вас реєстраторами. Іноді це показує на замовників рейду чи просто вчасно дає інформацію про розвідку по відношенню до вашого підприємства.

Існує взагалі така нахабна схема, коли крадуться корпоративні права. Кричущий випадок стався в Кіровоградській області в травні цього року, хоча він далеко не єдиний, який до всього іншого ще й закінчився стріляниною.

Як ви вважаєте, чи продовжиться ця тенденція зростання кількості рейдерських атак?

- Без сумніву. Рейдерство процвітатиме, доки є машини виконання цих замовлень – корумповані державні реєстратори. Цих людей усі знають, їх прикривають місцеві (обласні) управління юстиції. Подекуди ці управління самі нав’язують реєстраторам таку роботу. До тих пір, доки не почнеться справжня боротьба з корупцією, ми від цього явища не звільнимося.

Чи є можливість у компанії власними силами вберегтися/протистояти рейдерам чи все-таки краще звернутися за допомогою до сторонніх організацій – охоронних фірм, консультантів?

- Що компанія в силах зробити сама – це виконувати прості правила безпечного ведення бізнесу, безпечного володіння бізнесом, оформлення оренди. Це таке «домашнє завдання». Якщо компанія цього не знає (а, на жаль, ми часто стикаємося з тим, що аграрії зайняті роботою в полі і не дуже прагнуть досліджувати юридичні тонкощі, що взагалі-то було б правильно в ідеальному світі), то звернутися до кваліфікованих спеціалістів, консультантів чи до своєї асоціації абсолютно не зайве. Я кажу це не тому, що ми в цьому зацікавлені. Я просто бачу, що до нас звертаються тоді, коли вже «пізно пити ”Боржом”». Значно краще знизити свій ризик і почати профілактику рейдерських захоплень заздалегідь. Якщо є підстави для занепокоєння, то звертатися до спеціалістів потрібно обов’язково.

Ваші послуги доступні лише для великих господарств чи малі та середні також можуть собі їх дозволити?

- Мова йде не лише про нас. У протистоянні рейдерам на різних етапах мають бути задіяні юристи, охоронні фірми та ЗМІ. Юридичні консультації будуть тим дорожчі, чим більш запущеною буде ситуація. Тобто краще звернутися до консультантів на етапі профілаткити, щоб дізнатися, як вберегтися від рейдерства, це може дозволити собі будь-яке підприємство. А от платити за «екстрене реагування» доведеться більше. Крім того, можуть з’явитися витрати на послуги охоронної фірми, яка забезпечить силове протистояння, якщо вам не вдалося мобілізувати пайовиків та сусідні господарства.

А от на «шум» в пресі, який подекуди дуже допомагає протистояти рейдерам, витрати мінімальні. Тому вважаю, що цей засіб боротьби ігнорувати точно не варто.

Чи може підприємець самостійно виявити «слабкі місця» компанії і як це зробити?

- Так. Переважно це в силах підприємства. Раз на тиждень потрібно брати інформаційну довідку на сайті Мін’юста по підприємству. Вона коштує 23 грн. Якщо всі дії, які відбулися щодо нашого підприємства ми самі собі можемо пояснити, скоріш за все – все добре.

У п’ятницю після обіду беремо довідку по корпоративних правах. Якщо іде зміна директора і намагання вкрасти гроші з рахунку, то це відбувається завжди у п’ятницю. Протягом вихідних складніше відслідкувати та заблокувати зняття готівки, яка «пішла» з рахунку.

Потрібно забезпечити інформаційну безпеку. Комп’ютер бухгалтера не повинен мати доступу до інтернету. Машина з «Клієнт-банком» підключається до інтернету тільки тоді, коли потрібно робити платежі. Потрібно переконатися, що системний адміністратор підтримує всі антивіруси, захисні програми оновленими, «флешки», електронна пошта та сторонні сайти на захищеному комп’ютері не можуть бути відкриті.

В Реєстрі прав на нерухоме майно є певна інформація, яка доступна лише реєстратору. Підприємству варто звертатися до державних реєстраторів, які дуже часто працюють при комунальних підприємствах і сільрадах, і просити їх вибірково переглядати інформацію по підприємству, по окремих кадастрових номерах, щоб виявити, чи не має там певних аномалій, спроб зчитати чи відредагувати інформацію. Взимку це можна робити раз на два тижні чи на місяць, а ближче до збору врожаю можна навіть щоденно, мінімум - раз на тиждень.

А чому потрібно звертатися до реєстратора?

- Рейдери роблять (завершують) реєстрацію прав до трьох днів, але заводять інформацію, розпочинають реєстраційні дії за місяць до того. Так-от, в інфодовідці за 23 гривні (за сайту Мін’юсту) ми зможемо побачити лише дію, що відбулася (завершена), в той час, як реєстраторові доступна інформація про відкритий процес реєстрації прав. Тобто за два тижні перед збором соняшнику можна і два рази на день перевіряти, чи не розпочалося здійснення реєстраційних дій по кадастрових номерах, де стоїть соняшник. Так, ми випередимо рейдерів і будемо готові протистояти їм, якщо вони вирішать заявитися на наше поле.

Якщо ми виявили якісь аномалії, які наші дії?

- Перше – аналізуємо інформацію і намагаємося з’ясувати, хто це робить – чи сусіди, чи компанія «Роги і копита», що вони реєструють – підроблені договори чи щось інше. Скоріше за все ми стикнемося із спробою підробки договорів. Збираємо цю інформацію і заявляємо в поліцію. Причому заява про злочин повинна надійти як від підприємства (що менш ефективно), так і від власників землі (що більш ефективно). Поліції доволі складно буде розбиратися у договорах оренди, «подвійній» і «потрійній» реєстрації прав. А коли бабця приходить і каже: «У мене вкрали земельну ділянку, підробили мій підпис», - це більш зрозуміло і спонукає до дії.

Також раджу скористатися стратегією «відкритого вікна», про яку вам можуть розказати наші спеціалісти. Вона ґрунтується на тому, що за певних умов Реєстр дозволяє унеможливити будь-які реєстраційні дії зі сторони рейдерів на час від 15 до 30 робочих днів, що знов таки дає можливість спокійно провести жнива.

А як бути тим, напад на кого вже стався?

- Якщо землю вже переписали, то ми не пускаємо техніку на поля, ріжемо колеса техніці, монтуємо в землю арматуру, які ламатимуть будь-який комбайн. По Кримінальному кодексу, ми займаємося самообороною. За таких умов техніка рейдерів (а вона зазвичай орендована і ніколи не працює на конфліктних полях) забирається геть. Складним і дискусійним питанням є те чи потрібні договори оренди для «виходу в поле». Майже в усіх відомих нам випадках – рейдери ніколи не показують підроблені договори, це зрозуміло. Отже ми стоїмо на тому, що підставою для роботи в полі є договір оренди право за яким зареєстроване. В той же час сформована невідомо як інформаційна довідка з публічного реєстру (себто з Реєстру прав на нерухоме майно) без договорів – не є підставою для виходу в поле.

Але проблема в тому, що і нам теж не дадуть збирати врожай приблизно такими ж силовими способами. Класична ситуація, коли соняшник вже сиплеться, його не збирають ні ті, ні інші. Рейдери зазвичай в таких умовах виходять до підприємців і вимагають викуп. На жаль, в деяких випадках, потрібно зібрати волю в кулак і почати торгуватися. Іноді краще віддати 20-30 тис. дол. і жити далі, ніж дивитися, як осипається соняшник. Це залежить від позиції власника. Найбільша сума «викупу», яка нам зустрічалася – трохи більше пів мільйона доларів і не була сплачена. Зазвичай, апетити рейдерів на порядок менші.

Часто аграрії, витрачаючи всі оборотні ресурси на закупівлю добрив, палива і так далі, залишаються на період жнив взагалі без копійки. Зрозуміло, що вийти з вищеописаної ситуації через викуп вони не зможуть. Але навіть якщо ви не збираєтеся поступатися рейдерам, вам все одно потрібні гроші, щоб вести війну (війна – це економіка, як казали, здається, стародавні римляне). Тому у вас має бути такий собі недоторканний запас про всяк випадок.

Експерти радять створити побільше шуму навкруги нападу. Як невелика компанія повинна співпрацювати зі ЗМІ?

- Насправді в будь-якому райцентрі, наприклад, в Умані, знайти піарників чи журналістів – це два-три телефонних дзвінки. Є редакції районних, обласних газет, їхні контакти доступні. З обласними телеканалами така ж історія. Маленьким компаніям просто потрібно не соромитися. Якщо вони хочуть «шуму», треба дзвонити людям, які його організують.

Але звертайте увагу, що журналісти беруть коментарі обох сторін. Ми кажемо, що «Роги і копита» підробили наші документи, а вони кажуть, що це ми підробили їхні. Тут у журналіста починається паніка. Тому потрібно не просто знайти контакти ЗМІ і розказати про сенсацію, а й розуміти, що і як ми їм говоримо. По-перше, це має бути лише правда. По-друге, знаходимо свідків з місцевого населення, хто підтвердить наші слова. По-третє, бажано точно знати, що почують журналісти, коли підуть до поганих хлопців.

І наостанок, які, на ваш погляд, зміни необхідні українському законодавству, щоб унеможливити рейдерство?

- Перше, що потрібно зробити, на мою думку, – це зняти мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Ми маємо запустити прозорий, зрозумілий і робочий ринок землі. Сама системи орендних відносин з власниками землі себе віджила. Вона дискредитована, оскільки є пайовики, що підписують по три-чотири договори оренди, отримуючи бонуси (і вважають це нормальним адже обурені на всіх і за все), а чесні аграрії через це потерпають від рейдерства. Земля повинна консолідуватися. Самі аграрії зможуть її купити, або орендуватимуть не у тисяч власників, а лише у десяти-двадцяти. Власники дбатимуть про свої законні права ї їх буде набагато важче втягнути в ці рейдерські схеми, ніж зараз селян. З рештою виграє агробізнес, який займатиметься тим чим і повинен – виробництвом.

Друге і найважливіше – боротьба з корупцією. Рейдерство – це похідна з корупції. Вона дозволяє їм бути безкарними, здійснюючи реєстраційні дії, і вони мають всі підстави себе так почувати. Їх ніхто не карає, їхні шефи – обласні управління Міністерства юстиції – їх прикривають. Рейдери ж не ходять по реєстраторам. Вони приходять в обласні управління Мін’юсту, кажуть, що потрібно, його інформують, скільки це коштує і до яких реєстраторів їхати.

Нам потрібно зробити так, щоб рейдерством стало невигідно займатися. Для цього повинна бути реальна кримінальна відповідальність як виконавців – рейдерів, так і їхніх замовників, якими можуть бути навіть законослухняні компанії, які не знають (або кажуть, що не знають), на що були витрачені їх гроші (в Сполучених Штатах, наприклад, для цього є спеціальний закон – FCPA, відповідальності за ним бояться, як вогню). Заодно треба усунути корупцію в правоохоронних органах, судовій системі. Якщо рейдери розумітимуть, що ризики від їхньої діяльності більші, ніж прибутки, рейдерство зникне.