Радник французького посольства: В перспективі Україна може стати і експортером вин

В чому основне завдання радника з питань сільського господарства?  

Перша моя місія – представляти міністерство сільського господарства Франції перед українською адміністрацією і  бути привілейованою контактною особою між українською адміністрацією, професійними об’єднаннями в Україні та їх аналогами у Франції. Також я є контактною особою для розвитку співробітництва. Для цього я маю бути в курсі того, що відбувається в українському АПК. Також я маю відповідати на всі питання бізнесу щодо реформ, щодо ознайомлення з французьким та європейським законодавством.

Друге важливе завдання – представляти, підтримувати та захищати французькі компанії, організації тощо. Наприклад, у нас були дні французької аграрної освіти, де ми популяризували наші університети та наші освітні підходи. Крім того, я завжди до послуг французьких компаній, якщо їм потрібна підтримка щодо запровадження якогось проекту, вирішення якихось проблем. Україна – це велика сільськогосподарська країна, а нас, тут у посольстві, лише двоє фахівців, що займаються аграрним сектором.

Що передовсім цікавить Францію в сільському господарстві України?

Сільське господарство цікаве взагалі. Французькі підприємства представлені в зерновому, насіннєвому, молочному секторах. Є компанії-дилери, які постачають сюди генетику, обладнання та іншу продукцію, часто вони мають тут локальних представників. Наприклад, в Україні працює така відома компанія, як КУН, яка є виробником та постачальником сільськогосподарських машин, хоча тут мало хто знає, що вона французька.

Ви говорите про французькі компанії. А чи співпадає інтерес держави Франція з їх інтересами?

Так, співпраця на державному рівні спрямована на підтримку розвитку бізнесу. Є французькі компанії, які зацікавлені в експорті продукції в Україну. Також вони зацікавлені в експорті технологій, що співпадає з бажанням українських виробників розвивати ефективність та якість виробництва. Ряд французьких компаній інвестують у розвиток виробництва в Україні. Тут представлені чотири компанії світового рівня, які працюють на ринку переробки молока: Danon, Lactalis, Bongrain, Bel. Є великі зернові компанії – Malteurop,  Soufflet, які беруть участь у виробництві, як постачальники засобів для нього, у переробці ячменю, а також діють, як зернотрейдери. 

Співпраця між адміністраціями двох країн направлена на підтримку цих підприємств та на створення сприятливих умов для ведення бізнесу. Наприклад, ми допомогли Україні організувати систему виробництва і сертифікації насіння зернових та кукурудзи, виробленого в країні, відповідно до європейських норм. Цей процес тривав два роки, але, зважаючи на звіт Європейської Комісії про аудит, який вона здійснювала в травні місяці, Україна повинна отримати право, сподіваємося якомога скоріше на експорт насіння зернових та кукурудзи до Європейського Союзу.

Якщо перерахувати групи товарів, то який експорт та який імпорт цікавить Францію в Україні?

Франції зацікавлені в експорті в Україну техніки, різноманітного обладнання для сільського господарства, засобів захисту рослин, добрив, кормів для тварин, ветеринарних продуктів. В галузі тваринництва Франція також має великий генетичний потенціал, представлений різними породами.

У свою чергу ми імпортуємо з України олійні культури, зернові, мед, макуху для годівлі тварин. Ви маєте великий експортний потенціал, який стосується також деяких видів продукції, про які поки що мало говорять, це, наприклад – овочі, свіжі та перероблені, соки, кондитерські вироби. В перспективі Україна може стати і експортером вин та спиртних напоїв.

Ви говорили, що багато спілкуєтесь з французькими компаніями, які тут працюють. На що вони переважно скаржаться?

Головні труднощі пов’язані з адміністративними процедурами, які іноді дуже довгі та дуже громіздкі. Виникають проблеми також при взаємодії з фіскальними органами, особливо це стосується ПДВ. Але слід зазначити, що з грудня місяця минулого року Міністерством аграрної політики ведеться велика робота, направлена на поліпшення умов ведення бізнесу.

Що в основному приваблює французькі компанії на українському ринку?

Україна це - сільськогосподарська країна з великим потенціалом, й отже, це - великий ринок для постачальників технічних та інших засобів виробництва. Крім того, в Україні великий споживчий ринок, де є великі міста з мільйоном споживачів. Приваблює Україна також своїм географічним положенням, а саме виходом до Чорного моря, що є зручно для експорту в Азію, Близький схід та Африку. І, нарешті, це - найближча країна, східний кордон ЄС.

Зараз французькі компанії цікавляться країною?

Так, постійно. Ми бачимо активну участь французьких компаній у виставках в Україні, вони постійно приїздять, шукають дистриб’юторів. Хоча був період, коли активність дещо завмерла. Це було приблизно під час Майдану, тоді просто не було впевненості. Але зараз інтерес повертається і прикладаються значні зусилля, щоб його підтримати.

До якого рівня Франція готова підтримати Україну щодо вступу в ЄС? Тільки на рівні Асоціації або готова бачити її серед членів спільноти?

Франція підтримувала Україну на етапі підписання Угоди про асоціацію Україні - ЄС. Зараз її потрібно впроваджувати, ми і тут готові допомогти своєю експертизою, спеціалістами. Там ми проводимо консультації, організовуємо навчальні семінари, багато наших спеціалістів беруть участь у різних урядових проектах. Ми вже багато зробили та готові робити ще в таких секторах, як виробництво органічної продукції, безпечність харчових продуктів, виробництво продукції з географічними зазначеннями, де Франція має давні традиції та гарну експертизу.

Але саме Франція свого часу була проти вступу Польщі. Саме через частку  АПК у економіці країни.

Польща завжди була дружньою до Франції, ми ніколи не були проти її вступу до ЄС. Згадайте, тоді у 2004 році до Європейського Союзу вступало одразу багато країн, так, хвиля була дуже велика. Звісно, були дискусії, обговорювалися умови вступу цих країн, були застереження з обох сторін.  Захід мав страх щодо напливу дешевих продуктів з країн – нових членів ЄС, дешевої робочої сили . Адже, в той час розрив між рівнями життя був значним.

Зі свого боку поляки боялися, що західні інвестори заберуть у них землю. Але з часом ми побачили, що ці страхи були безпідставними. Польща отримала ряд переваг для агарного сектору через модернізацію підприємств довела, що можна за десять років стати розвиненою країною з дуже потужним сільським господарством і великим експортером агро-продовольчої продукції на користь ЄС.

Україні ми можемо лише побажати повторити польський шлях. З 1 січня вступить в силу угода про зону вільної торгівлі і доведеться дуже багато зробити. Втім, діяти потрібно вже зараз і в напрямку реформ, і щодо перегляду економіки. Але позитивним є те, що в суспільстві є ентузіазм щодо вступу в ЄС.

А французькі фермери, які є одними з основних бенефіціарів аграрних дотацій від Брюсселю, підтримають нове розширення кордонів?

Зараз французькі фермери сконцентровані на своїх проблемах. Вони наразі мають структурні проблеми, що породжують труднощі для їх конкурентоздатності. В результаті все, що може збільшувати конкуренцію на європейському ринку сприймається як ризик великою кількістю виробників, незважаючи на допомогу у рамках Спільної сільськогосподарської політики.

Зараз у європейській пресі пишуть, що близько 10% французьких фермерів мають проблеми с фінансами. В тому числі через ембарго Росії, яка заборонила експорт з ЄС. Як ви вирішуєте це питання?  

Так, ембарго позначилося на молочному секторі, а також від нього страждають виробники фруктів, овочів та свинини. Сільськогосподарські об’єднання звертаються зараз до Брюсселю, щоб антикризові заходи було подовжено. Ми не можемо швидко переорієнтувати ринок. Виробники просять допомоги на заходи популяризації споживання своєї продукції в Європі та розвиток нових напрямків експорту. 

Наталія Гузенко

Читайте також: 

Київ-Париж: що цікавить французьких інвесторів в Україні

Французький ярмарок: міняємо шрот на насіння