Q&A: Основні факти про децентралізацію в Україні

Можливість розпоряджатися землею робить громади реально незалежними, відкриває шлях до відкриття нових напрямків бізнесу. Для Півдня України з його розвиненим аграрним сектором – від вирощування зернових, до фруктово-овочевих кластерів та виноробства - це життєво важливе. Отримуючи право власності на землю поза межами населених пунктів громади здобувають нові шанси для розвитку. Щоб навчити, як скористатися ними якнайкраще, протягом травня-липня Всеукраїнська інформаційна кампанія «Я – громада!», що організована спільними зусиллями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Програми «U-LEAD з Європою», проведе низку публічних заходів у 39 населених пунктів у різних областях України. На меті інформувати населення про реформу децентралізації та її аспекти, зокрема, у сфері освіти та охорони здоров'я, підвищити обізнаність громадськості щодо її сутності, продемонструвавши найкращі практики вже існуючих об'єднаних територіальних громад (ОТГ), а також заохотити громадян стати агентами змін. 

Як відбувалась децентралізація в Україні? Скільки наразі ОТГ? 

Процес децентралізації в Україні почався у 2014 році – тоді було сформовано законодавчі засади створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). І вже у 2015 році на мапі України з’явилися 159 ОТГ.

￭    Кількість громад щороку збільшувалася практично удвічі. На початок 2019 року створено вже 874 ОТГ;

￭    на рішення ЦВК щодо призначення перших виборів очікують 69 громад (включаючи 45 ОТГ, де вибори не було проведено через запровадження воєнного стану);

￭   станом на 10 січня 2019 року, 18 районів в Україні на 100% покриті об’єднаними громадами, у 145 районах цей показник коливається на рівні 50 – 99%, у 203 районах – в межах 1 – 49%. 25 районів знаходяться на території окупованого Криму, Донецької та Луганської областей.  Жодної об’єднаної територіальної громади не створено у 99 районах, і найбільше у Харківській – 15, Київській, Кіровоградській, Одеській областях – по 11;

￭    у 2018 році  територіальні громади приєдналися до 24 міст обласного значення;

￭    у 2015 році кількість українців, що увійшли до ОТГ, складала 1.5 млн осіб - нині їх понад  9 млн;

￭    територія, на якій порядкують ОТГ, зросла за чотири роки від 36,9 тис. кв. км до 209,6 тис. кв. км.

Як держава регулює створення ОТГ? 

На відміну від, наприклад, Польщі, процес створення ОТГ в Україні є наразі добровільним. На початку реформи планувалося, що громади створюватимуть ОТГ за перспективним планом, який підготували уряд та експерти. Проте децентралізація – живий процес, тож за чотири роки план зазнав певних корективів відповідно до принципу дійсно добровільного об’єднання. Наразі в уряді переконані, що 2020 рік має стати завершальним для об’єднання громад і оголосили старт нового етапу децентралізації: аби наступного року вибори до органів місцевого самоврядування відбулися на принципово новій територіальній основі

Є всі підстави сподіватися на суттєве збільшення кількості ОТГ.  Чи є об’єктивні причини для гальмування процесу об’єднання? Ні, за виключенням тимчасово окупованих територій або таких, де питання виборів потребує дозволу безпекових органів (території, що прилягають до зони ООС). В інших випадках йдеться про спротив місцевої влади, яка не бажає втрачати важелі управління та джерела доходів. Ще одна причина – наявність на території потенційних ОТГ цінних ресурсів (землі, корисних копалин тощо), які місцева влада і бізнес не бажають віддавати громадам.

Читайте також: Передали на місця? Три проблеми з землею для ОТГ

Як децентралізація вплинула на стан місцевих бюджетів? 

Децентралізація – це передача від державної влади органам місцевого самоврядування і повноважень, і фінансів. Більше того, держава не тільки залишає левову частку фінансів у розпорядженні громад, а й надає їм суттєву підтримку на виконання цільових проектів. І ця підтримка зростає щороку: якщо у 2014 місцеві бюджети складали 68,6 млрд грн, а держпідтримка – 0,5 млрд, то в 2018 234 млрд грн та 19,37 млрд грн відповідно.  21 область прийняла рішення про створення Агенції регіонального розвитку, в усіх областях працюють Центри розвитку місцевого самоврядування, які в тому числі допомагають місцевій владі втілювати регіональні стратегії.  Чимало проектів для ОТГ впроваджується завдяки фінансовій та консультаційній підтримці донорів – міжнародні організації, з огляду на реальну успішність реформи, посилюють цільову допомогу децентралізації в Україні.

Як за ОТГ змінилися видатки місцевих бюджетів на кожну людину?

Розглянемо дані за кількома напрямками, порівнявши показник 2017 і 2018. Видатки у сфері капітального будівництва – на 29% (1310 грн – 1690 грн), будівництво та регіональний розвиток – на 30,7% (відповідно, 296,9 грн та 398,1 грн), ЖКГ – на 20,9% (з 527 грн до 637,4 грн). У 123 ОТГ створено Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП),  також діють 226 комунальних установ, що надають соціальні послуги, а до штату ОТГ введено 815 спеціалістів із соціальної роботи.

На 517 проектів з розвитку сільської медицини у 2018 скеровано 2,9 млрд грн, хоч держава планувала суму майже вдвічі більшу, але регіони не надали проектних заявок або вони не відповідали критеріям якості підготовки проекту. У сфері освіти: в ОТГ створено 317 опорних шкіл та 512 їх філій, відкрито 443 класи з інклюзивним навчанням. 6196 загальноосвітніх навчальних закладів перебувають в управлінні ОМС (міста обласного значення, ОТГ), а 629 навчальних закладів в ОТГ прийняли на баланс.  

Як громади співпрацюють на горизонтальному рівні? 

Громади розпочинають нові проекти, відкривають нові бізнеси, відроджують традиційні для регіонів напрямки – і логіка підказує, що краще це робити гуртом, аби підвищити інвестиційну, туристичну, рекреаційну привабливість регіону.  На сьогодні 1170 громад (як об’єднаних, так і таких, що готуються до об’єднанання) скористалися перевагами взаємодії задля вирішення нагальних масштабних завдань – ремонт доріг, створення комунальних підприємств, у тому числі, сміттєпереробних, відкриття об’єктів соціальної інфраструктури, навчальних і медичних закладів  тощо. Кількість таких проектів зростає – на початок 2019 укладено 296 договорів муніципального співробітництва (за останній місяць їх укладено дев’ять).

У кого отримати консультацію щодо роботи ОТГ? 

Набувши досвіду, об’єднані громади дійши висновку: необхідне стратегічне планування, яке дозволить розвивати бізнес, вдосконалювати інфраструктуру, створювати робочі місця й  ґрунтовно покращувати життя людей. Громадам, які ще знаходяться на шляху до об’єднання, буде значно легше, адже ОТГ утворені раніше, мають досвід і готові ним ділитись. Також за ці роки в Україні сформовано групу фахових консультантів, які готові співпрацювати з новоутвореними громадами, аби допомогти їм скласти спочатку план, а потім і Стратегію розвитку. Важливо, що ОТГ завжди можуть розраховувати і отримати підтримку – консультаційну і фінансову – від міжнародних донорських проектів.

Читайте також: Віддали на місця. Скільки землі отримали ОТГ від держави