Псевдореформатори: чому відкриття ринку землі не стане реальним?

До 1 березня український уряд має зробити перший крок на зустріч до найголовнішої аграрної реформи — ринка землі. Так, принаймні, неодноразово обіцяв міністр Олексій Павленко, посилаючись на Коаліційну угоду. Аналогічні строки декларують й депутати агрокомітету парламенту. Проте наразі жодних рухів назустріч реформі у парламенті не відбувається — урядовці заклопотані власним майбутнім та руки до земельної реформи у них не доходять. Agravery.com спробував розібратися: бути чи не бути земельный реформі в Україні в найближчій перспективі.

Аморальний мораторій

Уже майже 15 років тому український парламент заборонив власникам землі сільськогосподарського призначення розпоряджатися своєю власністю. Спочатку мораторій був введений з 1 січня 2002 року зі прийняттям нового Земельного кодексу в Україні та встановлений трохи пізніше до 1 січня 2005 року. Але з того часу дію мораторію продовжували вже п'ять разів. Зокрема, 10 листопада 2015 року Верховна Рада прийняла закон, яким в черговий раз продовжила заборону відчуження сільськогосподарських земель до 2017 року.

Насправді в цьому голосуванні не було необхідності: згідно із законодавством, введення ринку землі можливо тільки в разі прийняття парламентом закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. А ніякого прогресу у цьому питанні немає. Законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення повинен був потрапити на розгляд уряду ще в середині 2013 року, про що сказано в прикінцевих положеннях Земельного кодексу. Але в зазначений термін чиновники не вклалися, і перший варіант закону, що передує відкриттю ринку землі, влітку 2013 року розробило Держземагентство. 10 жовтня 2013 року документ був внесений на розгляд Кабміну. У грудні 2013 року Кабмін проект закону до Мінагрополітики «для приведення у відповідність до вимог законодавства та проведення погоджувальних процедур із заінтересованими центральними органами виконавчої влади».

До питання доопрацювання предметно повернулися тільки в 2015-му, коли стало зрозуміло, що 2016 рік і, відповідно, перспектива скасування мораторію не за горами. Документ був доопрацьований Держгеокадастром і оприлюднений для публічного обговорення 8 жовтня, а 12 листопада його направили на погодження до Міністерства оборони, Державної фіскальної служби, Мінагрополітики, Мінфіну, Мінекономіки та АМКУ. 20 листопада, за даними прес-служби Держгеокадастру, законопроект знову внесений на розгляд уряду, і наразі перебуває на погодженні.

За словами голови Держгеокадастру Максима Мартинюка, Держгеокадастр розробив цілий пакет з шести законопроектів, спрямованих на розвиток земельних відносин, спрощення земельних процедур для громадян, дерегуляцію, демонополізацію адмінпослуг, детінізацію використання земель держпідприємствами і запуск земельного ринку. Щодо закону про обіг земель Мартинюк висловлюється стримано: «Ми прекрасно розуміємо міру відповідальності. Законопроект регламентує процедури переходу права власності та користування на земельні ділянки сільгосппризначення. В основі ідеології законопроекту — необхідність запуску купівлі-продажу земель. Для нівелювання соціальних ризиків при відкритті ринку землі пропонуємо запускати його в два етапи». 

Земельне псевдореформування

Всупереч розхожій думці, земельна реформа — поняття більш широке, ніж просто дозвіл на торгівлю землею. Відповідно до коаліційної угоди 1 січня 2016 року мала бути завершена інвентаризація земель сільгосппризначення. Але зараз ця норма не виконується. «У цьому немає сенсу. Кожна глобальна інвентаризація закінчується розпилюванням грошей, це потрібно робити без гучних проектів, в поточному режимі», — говорить заступник голови Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький. 

До квітня законодавці також повинні були врегулювати питання передачі держземель в комунальну власність. За словами Заблоцького, цей процес був заблокований Держгеокадастром — відомство не робить ніяких дій в цьому напрямку. До кінця першого півріччя 2015 року чиновники повинні були прописати догми торгівлі землею держ- і комунальної власності. Однак цього зроблено не було – не встигли.

За даними Заблоцького, Держгеокадастр сконцентрував в своїх руках 1/6 всіх агроземель України і розпоряджається ними так, як йому подобається. Проте зрушення позитивні у ході реформи є. «Раніше Держгеокадастр міг передавати в оренду держземлі без аукціону і надавати у безкоштовну приватизацію. Чиновники Держгеокадастру можуть робити це за законом, а можуть і за хабар. Проте минулого тижня було прийнято закон, згідно якого корупційні схеми руйнуються», — зауважив Заблоцький. Завкаферди землевпорядкування та кадастру Національного університету біоресурсів и природокористування України Андрій Мартин взагалі іронічно відгукнувся про наслідки для відомства прийняття аукціонного закону. «Так мило спостерігати як Держгеокадастр останні два дні рве на собі сорочку за аукціонний порядок розпорядження державними землями. Виявляється, бджоли завжди рішуче вимагали заборонити мед! Прям хочеться повірити і пустити скупу чоловічу сльозу, дивлячись на цей цирк...», — зазначив він.

Погоджується з ним і президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса. «Не секрет, що плата за оренду державних земель в залежності від області і тривалості становить $50-150 за гектар. Незатребувані паї, які знаходяться в розпорядженні сільських або районних громад, також надаються в оренду не безкоштовно. Договори оренди реєструються в Мін'юсті теж за окрему плату, — говорить він. — тобто в Україні склався величезний шар одержувачів незаконної ренти і структур, які наживаються на відсутності ринку землі». Ліссітса додає, що нинішнє продовження мораторію влаштувало всіх. «Великі компанії не хочуть відкриття ринку, тому що у них немає коштів, а вийти на зовнішні ринки запозичень вони не можуть. Їх також влаштовує мораторій. Владі — Мін'юсту, Мінрегіонбуду, місцевим органам самоврядування — така ситуація вигідна, тому що це можливість поповнити власні кишені», — вважає він. А активісти навіть запустили сайт про дерибан земель сільськогосподарського призначення.

Земля як заручниця політичної ситуації

Ще одна проблема — у земельної реформи майже немає прихильників і «друзів»: більшість аграріїв розуміють, що ринок землі їм не потрібен. «Нас цілком влаштовує ситуація, коли за землю сплачується оренда», — пояснює фермер з Херсонської області Любов Шевчик. Тільки частина «пайовиків» хотіла б продати свою власність. Про те, що країна не готова до введення ринку, говорять і власники агрохолдингів.

Така ситуація пояснюється тим, що якщо хтось сильно хоче купити землю, то він може це зробити. Існує як мінімум два легальних способи заволодіння землею. Один з них — емфітевзис, вид довгострокової оренди, коли договір може бути розірваний без згоди другої сторони. Таких угод в Україні чимало. Орендарі йдуть назустріч селянам, які хочуть продати свою землю, виплачуючи оренду, наприклад, на 10 років вперед. Обмежень щодо терміну емфітевзису в законодавстві немає.

Є також можливість отримання землі шляхом укладення договору успадкування земельної ділянки, коли орендар є фактичним спадкоємцем власника паю.

Поки бізнес та агролобісти сперечаються, чи готова Україна до ринку землі чи ні, парламентарії використовують це в своїх політичних цілях. Відразу кілька депутатів аграрного комітету розповіли Agravery.com, що відкриття ринку землі протягом 2015 року блокувалось представниками Блоку Юлії Тимошенко та Самопомочі, які наразі уже вийшли з коаліції. Зараз же земельна реформа через незрозумілу ситуацію в парламенті і взагалі загубилась — не до неї. Як зазначив в коментарі Agravery.com один з парламентарів, наразі земельна реформа стала заручницею політичної ситуації: парламентарям не до неї, кожна фракція воліє зберегти свою шкуру.

Чи встигнуть?
Зараз існує близько десятка версій законопроектів про обіг земель. І всі вони пов'язані між собою двома загальними моментами: заборона на продаж землі юрособами і іноземцям. Ці ж догми закладені в оприлюдненому на сайті Держгеокадастру документі, який переданий в Кабмін.

Цим законопроектом передбачена заборона на продаж сільськогосподарських земель приватним компаніям. Саме зняття мораторію на сільськогосподарські землі відбуватиметься в два етапи, на першому з яких будуть продаватися сільськогосподарські землі. Проте громадяни отримають можливість продавати свої землі тільки державі. Потім перехідний період триватиме два роки. За цей час будуть створені всі необхідні механізми, після чого ринок землі запрацює без обмежень. Перший етап запуску ринку землі запланований не раніше 2017 року.

Як стало відомо Agravery.com, з питання реформування земельного законодавства досить активні дискусії у парламентському комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Наразі парламентарі навіть припускають розробку та подачу до Кабміну та парламенту окремного комітетського законопроекту, що стане альтернативою документу Держгеокадастру, що загубився у стінах уряду.

Марія Бровінська