Протидія маркетингу і поширенню незаконних пестицидів. Як це працює?

Коментарі

0

Чому в Україні торгівля нелегальними пестицидами набуває загрозливих масштабів та якими методами можна вплинути на поширення правдивої інформації про їх вплив?

Перш за все, потрібно розуміти, що таке незаконна торгівля. З точки зору світової спільноти, торгові операції вважаються незаконними, якщо продаються недозволені товари або  проводиться неправильна чи нелегальна торгова операція. Безумовно, ФАО має власну політику, яка  засновується на 17 принципах сталого розвитку, а незаконна торгівля у агропромисловому секторі розцінюється як пряма загроза продовольчій безпеці.

 

Класичний приклад використання незаконних пестицидів на ринку – Індія. Наприкінці 2017 року було зафіксоване несанкціоноване використання ГМО насіння бавовни BT-cotton, яке було заборонене у деяких регіонах країни. Фермери купували це насіння і використовували його у одному зі штатів Індії. Було засіяно великі площі і через спалах шкідників фермери почали використовувати ті пестициди, які були у них під рукою. Частина із них була незареєстрована і нерекомендована до використання на конкретних культурах. Пестициди не спрацювали, а фермери почали збільшувати норми. Як результат  – 63 людини загинуло і понад 800 опинились у лікарнях. 

Часто мене запитують: "Як можна оцінити незаконний ринок пестицидів?". Звучать різні цифри. 20% чи навіть 25% від національного ринку пестицидів є нелегальними. Проте оцифровка – дуже складна річ, і не тільки в Україні. Для цього перш за все потрібно зрозуміти, яким чином та якими методами нелегальний товар потрапляє на територію певної держави. Джерелами нелегальної торгівлі можуть бути території, непідконтрольні урядам країн. Та на цей факт звертають замало уваги. Прослідкувати завезення та використання пестицидів важко й через те,  що, приміром, фінансовий  рік не збігається з календарним, і статистика виглядає неповною.

Якщо враховувати звіти бізнесу, легальні виробники чітко відчувають, як змінюються продажі і на який товар є попит.  Якщо попит на якийсь товар стрімко падає, то це може свідчити, що є якась нелегальна, більш дешева альтернатива. Нелегальний бізнес добре знає специфіку ринків і може таргетувати свою аудиторію, потрапляючи із потрібним товаром у потрібний момент.

Часто доводиться чути слово "контрафакт", проте його варто використовувати якомога рідше. З точки зору міжнародної юридичної термінології, це підробка бренду, а ми говоримо більш широко про нелегальні пестициди, які не є прийнятними для використання на певній території. І це не завжди контрафакт, це може бути окремий препарат під іншою назвою, де взагалі немає заявленої діючої речовини. Фактор корупції також є вагомим, адже на будь-якому етапі "життя" нелегального пестициду можна знайти задіяного в схему корумпованого чиновника.

 

В Україні велика кількість продукції засобів захисту рослин (ЗЗР) є непридатною для використання. Щороку завозиться значна частка діючих речовин, проте їх ніхто не контролює. У державі функціонує лише три заводи з виробництва ЗЗР,  у них є повне розуміння, скільки вони мають використовувати діючих речовин і скільки є у залишках. І це дуже легко перевірити, а от решта продукції – для чого і для кого вона?

Дрібні фермери, які свідомо або несвідомо купують нелегальний товар – найбільш вразлива група з точки зору незаконної торгівлі пестицидами та насінням. Бо, по-перше, через відсутність коштів вони завжди купують дешевше. По-друге, в Україні причиною є низький рівень консолідації земель та координації з сусідами. По-третє, у фермерів невелика обізнаність у кліматоорієнтованих технологіях та інтегрованій боротьбі зі шкідниками. Причиною є спалахи поширення шкідників – бажаючи якомога швидше позбутися проблеми, фермери купують пестициди у Інтернеті, не цікавлячись їхнім походженням та способами доставки. Відповідальності жодної. Приміром, ми із колегами із "Фумігаційної асоціації" зробили скринінг по фумігантам і виявили, що низка препаратів, які продаються на українських онлайн-платформах, взагалі не зареєстровані, їх немає у переліку. На жаль, згідно з нашими опитуваннями, купуючи пестициди, фермери найбільше довіряють інформації, що передається із уст в уста, а не порадам фахівців.

Протидія торгівлі нелегальними пестицидами – комплекс заходів, спрямованих на виявлення незаконних виробничих та торгівельних шляхів, конфіскацію незаконних товарів та усунення вилучених запасів. Протидія є ефективною, коли здійснюється уповноваженими органами у тісній співпраці з відповідальним бізнесом – як на міжнародному, так і на національному рівнях – на кожному етапі життєвого циклу незаконної продукції.

 

Для протидії торгівлі нелегальними пестицидами потрібно використовувати принцип випередження: мати ресурси і вибудовувати операційні протоколи на національному  рівні, аби у разі виявлення партії нелегальних пестицидів точно розуміти, яким чином їх зберігати, куди везти, як утилізувати. В Україні ці протоколи наразі не до кінця імплементовані, а процес утилізації взагалі окрема болюча тема.

 

На наш погляд, розвиток кооперації та дорадчих служб у поєднанні з програмами ведення бізнесу може вирішити ці питання. Мережа неурядових організацій, розроблена в рамках спеціальної програми ЮНЕП в Україні, – новий інноваційний підхід до громадської обізнаності, об'єднаний з кримінальною розвідкою. Три створені НУО (хаби) впродовж півроку отримали близько 70 записів (через дзвінки, електронну пошту чи особисті повідомлення) про використання неякісних пестицидів від фермерів. Це ще раз засвідчує наскільки актуальна та болюча ця проблема і наскільки важливо боротися із нею.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама