Реклама

Програна битва? Коли зростуть ціни на добрива через введення квот на їх імпорт

Окружний адміністративний суд Києва зобов’язав обмежити ввезення імпортних добрив. Чи підуть ціни вгору, з’ясовувало Agravery.com.

журналіст Agravery.com

Фактично в Україні є два джерела добрив на українському ринку: імпорт та заводи компанії OSTCHEM. Наприкінці березня поточного року суддя задовольнив позовні вимоги компаній, які належать олігарху Дмитру Фірташу, та зобов’язав Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про застосування спеціальних заходів щодо введення квот на імпорт добрив.

Ніколи такого не було і от знов

 

Як і кожний рік, навесні, український аграрний сектор починає боротися проти посилення монопольного становища вітчизняного виробника мінеральних добрив. Це при тому, що в Україні вже діє ембарго на ввезення добрив з Російської Федерації. Минулого року, у травні, Мінекономрозвитку вирішило обмежити поставки добрив всім країнам без виключення. Буцімто український виробник добрив страждає від зростаючого імпорту, а через зростання ціни на газ, хімзаводам в Україні важко залишатись конкурентоспроможними. Рятуючи 110 тисяч працівників української хімічної галузі, МЕРТ нічого не знайшло кращого, як створити штучний дефіцит, шляхом введення квот на імпорт добрив. Звісно, привілеї для внутрішнього виробника піднімуть ціни для 40 тисяч аграрних підприємств і 4 мільйонів одноосібників. Але, після протестів аграріїв, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вирішила припинити спеціальне розслідування відносно імпорту до України азотних і комплексних добрив, без застосування спеціальних заходів. В компанії OSTCHEM на цьому не зупинились і звернулися до Окружного адміністративного суду, який з легкістю пішов на зустріч олігарху.

Свято на «монополістичній» вулиці

 

Керівництво ПрАТ «Черкаський «Азот», за позовом якого суд і зобов’язав Міжвідомчу комісію з питань міжнародної торгівлі ввести квоти, пояснило, що остання безпідставно та бездоказово відмовилась вводити квоти, проігнорувавши висновки Мінекономрозвитку.

Читайте також: Подолати залежність: коли в уряді відмовляться від квот на імпортні добрива

«Рішення суду абсолютно вірне, оскільки відмова МКМТ обмежити ввезення імпортних добрив привела до скорочень персоналу на всіх найбільших українських підприємствах. Лобістське рішення, прийняте МКМТ минулого року, було вигідним іноземним виробникам й імпортерам їхньої продукції та несприятливим для всіх хімічних підприємств країни. Навіщо Україні запускати на ринок імпортні добрива, якщо українські виробники самі цілком можуть забезпечити український АПК азотними добривами, що повністю відповідають міжнародним стандартам», — прокоментував рішення суду голови правління «Черкаського «Азоту» Віталій Скляров.

В той час, сам же Віталій Скляров розповідає, що імпорт азотних добрив в Україну у 2020 році знизився на 38−40%, а по основних видах — майже вдвічі. Крім того, заводи з виробництва добрив OSTCHEM регулярно звітують про збільшення виробництва.

Добрива купуватимуть у кредит

 

У структурі собівартості агропродукції добрива займають близько 30%. Більші втрати понесуть, звісно, маленькі та середні представники агросектору. За підрахунками експертів, у разі введення квот на імпортні добрива, фермери втрачатимуть близько $ 267-$ 281 млн щорічно. За словами виконавчого директора кооперативу «ПУСК» Олександра Буюклі, кожне збільшення ціни на важливий елемент у собівартості продукції спонукає аграрія йти до банку за кредитом.

«Зараз, як і всі інші аграрії, ми знаходимось у міжсезонні по закупках. Наступні великі витрати підуть у червні, якщо за час, що залишився, ціни на добрива виростуть, то ніхто до цього не буде готовим. Зазвичай, аграрію складно знайти додаткові обігові кошти в розпал робіт. Єдиний вихід для більшості - це йти до банку. Наша потреба становить близько 300 тис. тонн добрив на рік. Завдяки великим партіям, які ми купляємо для всіх учасників кооперативу, нам вдається знизити ціну на 3−5%, проте для нас це все одно обернеться великими втратами», — розповів Олександр Буюклі.

Читайте також: Чому українська зелень перетворилася на рідкісний товар?

Сподівання на краще

 

Апеляція по даному рішенню може бути подана протягом 30 днів, але після оприлюднення повного тексту рішення окружного адміністративного суду. Його досі немає. Після цього влада має подати апеляцію. Тому поки зарано говорити про можливе зростання цін на добрива через квотування імпортних поставок, каже професор Київської школи економіки Олег Нів'євський.

«Поки все знаходиться в стані дискусії, тому ринки ніяк ще не відреагували. Ми чекаємо на оприлюднення повного тексту рішення та апеляцію. Після цього Міжвідомча комісія з питань міжнародної торгівлі буде виносити рішення. Це все триватиме досить довго», — зауважив Олег Нів'євський.

Зі слів голови Асоціації виробників добрив Сергія Рубана, ціни на добрива через світові тенденції вже зараз знаходяться на досить високому рівні, а імпорт агрохімії знизився у минулому році. Тому і підстав захищати заводи групи компаній OSTCHEM не має. За найгіршим сценарієм, при запроваджені квот на імпортні добрива, ціни на них зростуть не відразу, але посиленням монопольного становища обов’язково скористаються внутрішні виробники.

«Після запровадження настане певний період, коли компанія OSTCHEM буде поводитись дуже цивілізовано. Вони нещодавно вибудували систему роздрібної дистрибуції, це принесло їм додатковий дохід, але як тільки вони відчують, що на ринку з’являється дефіцит чи додатковий попит, вони відразу цим скористуються. Після введення квот, через два місяці, ми відчуємо підняття цін. Зрозуміло, що в літній період швидше за все ефекту не буде. Чекати на підвищення цін, у найгіршому випадку розвитку подій, потрібно у січні-лютому», — додав голова Асоціації виробників добрив Сергій Рубан.

Залишилось чекати

 

Аграрні асоціації вже закликали Мінекономрозвитку подати апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду.

Окружний адміністративний суд міста Києва вийшов за рамки своїх повноважень, коли зобов’язав Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі ввести квоти на імпорт мінеральних добрив, заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

«Суд міг встановити, що були порушення у ході розслідування, але суд міг зобов’язати переглянути рішення, з урахуванням фактів, які були виявлені під час судових засідань. Тим не менш, ми почули, що потрібно ввести квотування. Взагалі не зрозуміло, як можна колегіальний орган зобов’язати прийняти те чи інше рішення. Тому що кожен член Комісії зобов’язаний голосувати відповідно до того, як він розуміє цю конкретну ситуацію. Це те ж саме, що зобов’язати Верховну Раду прийняти той чи інший закон, що є неможливим», — наголосив Михайло Соколов.

Читайте також: Соєвий форсаж: особливості вирощування та захисту бобової

А поки імпортні добрива конкурують з тими, що вироблені внутрішнім монополістом, що, в свою чергу, є стримуючим фактором зростання цін. Якщо імпорт буде обмежений квотами, це підніме ціни на добрива та зменшить конкурентоспроможність українських аграріїв на світових ринках, що призведе до зниження ВВП країни від $ 118 до $ 123 млн.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама