Пий вино, Пекіне! Світові виробники змагаються за ринок Китаю

Єдиний поки що китайський письменник, який завоював у 2012 році Нобелівську премію з літератури, присвятив свої найвидатніший роман виноробству. Мо Янь, який був майже не відомий за межами Китаю, отримав премію за повість «Червоний гаолян». В цій книзі розповідається не тільки про любов та визвольну війну Китаю від Японії в першій половині XX століття. А і про виробництво традиційного китайського вина з сорго, або гаоляну.

Вино с рису або сорго було традиційним для Китаю і його виробляли дуже багато навіть в Середні віки. Торгуючи з племенами Великого Степу, Китай постачав туди рис, шовк, прянощі та обов‘язкове рисове вино. Але самі китайці здебільшого споживали більш міцні напої з переродженого рису або сорго, чи пили пиво. Культури пиття вина майже не було. Ситуація почала змінюватися лише на в 2000-ні роки, коли в країні формувався середній клас, якій міг собі дозволити пити більш дорогі напої. Так, за опитуваннями China Chamber of comers в 2000 році, лише 20% населення країни відповідали, що п’ють вино два рази на рік. Це був показник нижчий не лише за більшість країн Європи, але і за держави Близького Сходу, де вино також не є типовим напоєм.

Зараз, на думку Кіма Андерсона з австралійського Університету Аделаїди,  настає час, коли КНР стане одним з головних гравців на світовому ринку вина. «Імпорт вин туди зростає з прискоренням приблизно 5% щороку. А сам ринок за останні кілька років зріс на третину», - говорить експерт Agravery. Зараз китайці готуються до великого винного стрибка. Адже в них поки що не розвинена культура виробництва вин з винограду, які є найбільш затребуваними на внутрішньому ринку. Тому у ринку зацікавлені  Аргентина, Чилі, США та Австралія, які вже почали робити більше червоного сухого вина, щокористується найбільшим попитом в КНР. Проте і інші країни, в тому числі і Україна можуть спробувати пробитися на цей ринок, який постійно зростає.

Смаки змінились

 В 2000 році звіт Колумбійського університету, щодо перспектив імпорту вин азійськими країнами мав досить стриманий тон. Там зазначалося, що поки ринок не готовий до значних потоків вина. Адже споживання в КНР досягало лише межі 0,2 літра на людину на рік. Не дивлячись на велику кількість населення, споживання вина було на дуже низькому рівні. Лише частково ця тенденція тоді змінювалася в Гонконзі. «Це місто лише нещодавно було в складі Британії і тому там сформувалася певна культура споживання вина. Проте інші міста КНР нарощували споживання лише на 0,5% на рік», - каже Лен Едвардс з Centre for International Governance Innovation. На його думку, лише стрімке зростанні доходів людей в найбільших провінціях Китаю в прибережній зоні могло б змінити ситуацію. Так і сталося. В 2012 році споживання вина в країні виросло до 1,5 літра на рік, а в Гонконзі досягло майже 4 літрів. В Азії, за даними досліджень Аделаїдського університету, лише мешканці Сінгапуру та Японії споживали більше. Наприклад Індія, як має майже стільки ж мешканців, і зараз споживає лише п‘яту частину китайських об’ємів вина.

Зараз середній клас, який формується навіть не дивлячись на поступове гальмування економіки країни, потребує все більш якісного і навіть дорогого продукту. Тому не дивно, що ціни на вина в Гонконгу та Китаї зараз на 70% вищі за деякі світові показники. Китайці готові купувати навіть більш дорогі напої. На думку багатьох аналітиків, справа тут ще в тому, що багато хто з жителів великих міст країни не має змоги зберігати та інвестувати гроші. Адже іноземні банки в КНР обмеженні, купівля валюти також, гра на біржі досить ризикована, тому багато хто воліє витратити кошти на дорогі вина, не лише як напій, а й як розумну інвестицію.

За даними International Wine and Spirit Research за період січень-вересень 2015 року споживання пляшкового вина виросло на 35%. І головним стимулом цього зростання стали жінки, які п’ють приблизно на 15% більше чоловіків. 

Торгівельні перспективи   

За даними International Wine and Spirit Research, здебільшого до Китаю завозяться сухі червоні вина виробництва Чилі чи США. Ці країни, а також Австралія, мають амбіції поставляти більшу частину вина до Китаю. В Канберрі сподіваються на те, що цього року зможуть підписати спеціальну угоду про сприяння торгівлі вином та матеріалами для нього. Це, за даними місцевого міністерства статистики, дозволить країні постачати до КНР 147 млн. літрів вина на рік. Уряд Майкла Тернбулла вже запланував інвестиції на нарощування об’єму виробництва вина в провінції Вікторія. Відомо, що в основному будуть вирощувати сорти Мерло та Сіра, які є популярними саме в Китаї. Невеликі перепони країна може мати після початку роботи Транстихоокеанського економічного співтовариства, куди Китай не входить. Саме тому Австралія прагне підписати угоду про вино окремо. Адже експорт до Азії буде лише зростати.

Іншою країною, яка має великі плани щодо китайського ринку, є США. Вони планують поставляти туди вина на $191 млн. щороку. Це будуть сорти, які вирощуються в Каліфорнії. Адже споживання вина в самих Штатах через кризу дещо впало і тому є надлишки, які постійно потрібно продавати.

Нарешті велику частку ринку хочуть завоювати країни Південної Америки. «Аргентина та Чилі мають лише обмежену нішу на ринках США та Європи. І тепер вони бачать свій шанс», - каже Кім Андерсон. Тим більше везти вино до Китаю набагато ближче, ніж з Франції. Зараз ці країни розраховуються мінімум на 242 млн. літрів експорту на рік. Для цього вони також створюють значні виноградні плантації та намагаються домовитися з Пекіном про скасування частини мит. Наприклад, зараз Аргентина веде переговори з Китаєм аби прибрати 8% мито на імпорт вина. Якщо ці перемовини будуть успішними, то країна отримає великі шанси стати значним експортером алкоголю в КНР.

В Україні поки про намір експортувати вино до Китаю заявила компанія «Айсберг ЛТД» , яка знаходиться в місті Берегове, Закарпатської області. Вона хоче розпочати продавати до Піднебесної вина під торгівельною маркою «Чизай». Хоча навіть самі українські виробники визнають, що це ринок є надзвичайно цікавим і масштабним, проте для нього потрібно аби твої бренди знали в світі.

Одна цікава особливість: в КНР також зростає споживання міцних алкогольних напоїв. За інформацією International Wine and Spirit Research, в період з 2008 по 2012 роки споживання спиртовмісних напоїв в країні виросло на 82,7%. Поки попит здебільшого задовольняється місцевими брендами, проте при зростанні ринку, а також за умов, що китайські споживачі прагнутимуть більш дорогого алкоголю, з’являється можливість імпорту туди української горілки.

Місцевий продукт

Але головною загрозою для експорту вин до Китаю є навіть не жорстока конкуренція чи поступове сповільнення економіки країни. А те що в КНР прагнуть вирощувати власний виноград та робити вино. За прогнозами International Wine and Spirit Research виробництво вина в Китаї до 2017 року має вирости до 185 млн. пляшок на рік. Це поставить країну на п’яте місце в світі за об’ємами. 

Треба сказати, що перші великі виноробні компанії з’явились ще в 1892 році. Хоча тоді вони були лише значними винарнями. Зараз тріада головних виробників вина має прибутки в $8 млрд. на рік, проте більшість вина, яке виробляється в країні, йде лише на власні потреби та представляє нижній ціновий сегмент. Для прикладу, країни може виробляти 600 млн. літрів вина на рік, проте лише низької якості. А ось преміальне вино складає лише 18 млн. літрів.

Зараз з огляду на високий попит Пекін почав інвестувати кошти в розширення та покращення площ під виноградниками. Здебільшого влада Китаї розуміє, що створювати власні преміальні продукти – дуже тривала та кропітка справа. Отже вона прагне залучити відомих виробників, обіцяючи їм гарні землі та податкові пільги. Так наприклад в 2013 році французькі винороби, які пов‘язані з домом Ротшильдів, придбали 37 акрів в Китаї аби вирощувати Chateau Lafite Rothschild. А компанія LVMH Moet Hennessy заявила про намір отримати та розвивати 76 акрів виноградників в одній з найбідніших провінції Китаю Нінся. Тому вже невдовзі, за прогнозами Асоціації винних критиків США, приблизно 15-20 сортів вина з Китаю можуть бути внесені до реєстрів світових лідерів виноробства. Тим більше, що зараз ціни на преміальні вина в великих містах країни зростають, а попит залишається на сталому рівні.

Тому невдовзі країна зможе посунути імпортні марки та сама почати активний експорт назовні. І китайські бренди, на зразок Great Wall, будуть продаватися на світових аукціонах.  

Павло Сивокінь

фото: bricplusnews.com, sarmentwine.com, hk.dining.asiatatler.com